Уремія: відмінності між версіями

На ранніх етапах симптоми включають [[анорексія|анорексію]] і млявість , більш пізні симптоми можуть включати знижену розумову діяльність і кому. Інші симптоми: [[втома]] , [[нудота]] , [[блювота]] , нежить , біль у кістках , свербіж , відддишказадишка і [[судоми]]. Уремія може також призвести до уремічного перикардиту. Уремія супроводжується також порушеннями центральної нервової системи: хворий відчуває [[апатія|апатію]], слабкість, швидко стомлюється. Температура тіла у хворих уремією, як правило, не піднімається вище 35 0 С. Уремія може також призвести до зниження периферичної конверсії Т4 в Т3 , викликаючи функціонально гіпотиреоїдний стан .

Тому уремія в основному є наслідком ниркової недостатності, її ознаки і симптоми часто виникають одночасно з іншими ознаками та симптомами ниркової недостатності, наприклад, [[гіпертонія|гіпертонією]] чи [[анемія|анемією]] [2].

Детальні та точні тести дозволять визначити тип уремії: гостра чи хронічна. У випадках гострої уремії, причини можуть бути знайдені та усунені,що приведе до відновлення нормальної функції нирок.

Використовують 24 годинний збір сечі для визначення кліренсу креатиніну хоча це дуже точний тест. Зміни в складі сечі при уремії мало характерні. При хронічних ниркових захворюваннях,що спричинили уремію, сеча є світло-жовтою з малою кількістю сечовини і пігментів.

При недостатності, що розвивається, основним методом лікування є гемодіаліз. При встановленні діагнозу досить ефективним є ниркова трансплантація, а вчасно призначений гемодіаліз створює необхідні умови проведення операції [3].

Профілактикою уремії є своєчасне лікування хвороб нирок і сечопровідних шляхів;, [[інтоксикація|інтоксикацій]] і гострих інфекцій.Істотним є пошук маркерів гетерозиготного носія патології, а також антенатальна діагностика вад розвитку органів сечової системи [3].