Галицька греко-католицька митрополія: відмінності між версіями

'''Галицька митрополія''' — [[УГКЦ|греко-католицька]] ([[Берестейська унія|унійна]]) [[митрополія]] з центром у [[Львів|Львові]] і юриздикцієююрисдикцією на [[Галичина|Галичину]], утворена у [[1807]] року [[Папа Римський|Папою Римським]] [[Пій VII|Пієм VII]] як центральна митрополія [[УГКЦ|Української греко-католицької церкви]]. Перестала існувати у [[2005]] році, коли осідок предстоятеля УГКЦ було перенесено до [[Київ|Києва]].

У [[1596]] році [[Митрополит Київський|київський]] [[митрополит]] [[Михайло Рогоза]] підписав [[Берестейська унія|Унію]] з [[Римо-Католицька Церква|Католицькою Церквою]], а Київська (православна) митрополія стає унійною з Римом, відновлюючи таким чином первісну єдність Церкви, яка тривала до [[Розкол християнської церкви 1054|схизми]] [[1054]] року. Лише у [[1620]] році, після висвяти єрусалимським патріярхом Теофаном III нового митрополита та єпископів на ті престоли, які посідали унійні владики, з'являються дві паралельних єрархії, предстоятелі яких носять той самий титул — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси — та канонічно вважають «своєю» ту саму територію, хоча реально здійснюють свої повноваження лише стосовно тих, хто визнає їхню юрисдикцію.

В результаті [[Три поділи Речі Посполитої|трьох поділів Польщі]] Київська унійна митрополія була поділена між двома імперіями: київськаКиївська архієпархія, а також волинські та білоруські владицтва після другого та третього поділу опинилися під [[Російська імперія|Російською імперією]], а дві галицькі єпархії — Львівська і Перемиська, а також Холмська, — відійшли до [[Австрія|Габсбурзької монархії]]. В Росії розпочалося насильне переведення унійних єпархій на православ'я. В [[1795]] році Київська унійна митрополія була фактично ліквідована. Хоч пізніше, за царя Павла І, уніатам Росії були повернені деякі права і маєтності. Починаючи від митрополита [[Ростоцький Теодосій|Теодосія Ростоцького]] (від [[1795]]) всі його наступники аж до офіційної ліквідації унійної церкви [[1839]] перебували в Петербурзі під домашнім арештом. Дійшло до того, що не було кому висвячувати нових єпископів на місце тих, що природно відходили.

* [http://exlibris.org.ua/greathistory/index.html ''Микола Голубець.'' Велика Історія України. - — видав Іван Тиктор у Львові, 1935]

* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. - — К.: Генеза, 1993]