Хорватська мова: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 24:
|}}
 
'''Хорватська мова''' (хор. ''hrvatski jezik'')&nbsp;— стандартизований варіант [[сербохорватська мова|сербохорватської мови]],<ref>David Dalby, ''Linguasphere'' (1999/2000, Linguasphere Observatory), pg. 445, 53-AAA-g, "Srpski+Hrvatski, Serbo-Croatian".</ref><ref>Benjamin W. Fortson IV, ''Indo-European Language and Culture: An Introduction'', 2nd ed. (2010, Blackwell), pg. 431, "Because of their mutual intelligibility, Serbian, Croatian, and Bosnian are usually thought of as constituting one language called Serbo-Croatian."</ref><ref>Václav Blažek, "On the Internal Classification of Indo-European Languages: Survey" [http://www.phil.muni.cz/linguistica/art/blazek/bla-003.pdf retrieved 20 Oct 2010], pp. 15-16.</ref> який використовують переважно в Хорватії, Боснії та Герцеговині і сербській Воєводині. Крім того, мова має статус міноритарної в Чорногорії, Австрії, Італії, Угорщині, Румунії, а також офіційною мовою [[ЄС|Європейського Союзу]] Належить до групи [[Південнослов'янські мови|південнослов'янських мов]].
'''Хорватська мова''' (хор. ''hrvatski jezik'')&nbsp;—
 
стандартизований варіант [[сербохорватська мова|сербохорватської мови]],<ref>David Dalby, ''Linguasphere'' (1999/2000, Linguasphere Observatory), pg. 445, 53-AAA-g, "Srpski+Hrvatski, Serbo-Croatian".</ref><ref>Benjamin W. Fortson IV, ''Indo-European Language and Culture: An Introduction'', 2nd ed. (2010, Blackwell), pg. 431, "Because of their mutual intelligibility, Serbian, Croatian, and Bosnian are usually thought of as constituting one language called Serbo-Croatian."</ref><ref>Václav Blažek, "On the Internal Classification of Indo-European Languages: Survey" [http://www.phil.muni.cz/linguistica/art/blazek/bla-003.pdf retrieved 20 Oct 2010], pp. 15-16.</ref> який використовують переважно в Хорватії, Боснії та Герцеговині і сербській Воєводині. Крім того, мова має статус міноритарної в Чорногорії, Австрії, Італії, Угорщині, Румунії, а також офіційною мовою [[ЄС|Європейського Союзу]] Належить до групи [[Південнослов'янські мови|південнослов'янських мов]].
 
Стандартизована хорватська базується на найпоширенішому наріччі сербохорватської — штокавському, що є основою також стандартизованих [[сербська мова|сербської]], [[боснійська мова|боснійської]] та [[чорногорська мова|чорногорської]]. Інші сербохорватські наріччя ([[чакавське наріччя|чакавське]], [[кайкавське наріччя|кайкавське]], [[торлацьке наріччя|торлацьке]], [[крашевське наріччя|крашевське]]) також поширені серед хорватів. Ці чотири наріччя, як і чотири стандартизовані мови часто окреслюють разом терміном сербохорватська мова. Щоправда, цей термін є дискусійним, особливо серед носіїв цих мов,<ref>[http://www.rferl.org/content/Serbian_Croatian_Bosnian_or_Montenegrin_Many_In_Balkans_Just_Call_It_Our_Language_/1497105.html Radio Free Europe – Serbian, Croatian, Bosnian, Or Montenegrin? Or Just 'Our Language'?] Živko Bjelanović: Similar, But Different, Feb 21, 2009, accessed Oct 8, 2010</ref> і в деяких колах вживають парафраз «боснійсько-сербсько-хорватсько-чорногорська мова».