Подоцит: відмінності між версіями

8. [[Міоцит]] (гладенька мускулатура)<br>

Подоцит має велике клітинне тіло з [[клітинне ядро|ядром]], [[мітохондрія|мітохондріями]], [[апарат Гольджі|апаратом Гольджі]] та іншими включеннями{{якими}}. [[Цитоплазма]] має великі відростки - [[трабекули]], від яких у вигляді вузьких стеблинок відходять малі відростки, або [[педікули]], які своїм зовнішнім потовщеним кінцем «спираються» на [[базальна мембрана|базальну мембрану]], в результаті чого створюється підподоцитарний простір. У цьому просторі переплітаються педікули сусідніх клітин, утворюючи складний лабіринт з щилинщілин шириною від 300 до 1000 Аангстрем. Через ці щілини фільтрат плазми може надходити у порожнину капсули Боумена, минаючи цитоплазму подоцита. Простір між суміжними відростками називається щілиною фільтрації та її діаметр регулюється в залежності від потреб.

Між сусідніми відростками, в позаклітинному матриксі, знаходиться сітка з білка нефрина[[нефрин]]а, який заякоронийзаякорений ву мембрані педікул за допомогою подоцину[[подоцин]]у та білка [[CD2AP]]. Нефрин - білок , який утворює фільтраційні щілини. Його структура схожа на застібку-блискавку , зубизубці якої достатньо великі, щоб пропускати воду, але при цьому дуже малі для пропуску білків. Білок CD2AP регулює цитоскелет подоцитів і стабілізує фільтраційні щілини.{{джерело}}

Сам подоцит здатний до скорочення, завдяки наявності в цитоплазмі таких білків, як [[актин]], [[міозин]], [[α-актинін]], [[вінкулін]], [[талін]]. Вони зв'язані з базальною мембраною (α3β1 - integrin complex). Скорочувальна функція подоцитів посилюється у відповідь на вазоактивні гормони, регулює проникність фільтру.{{джерело}}

Фільтраційні щілини складаються з декількох клітинних поверхневих білків, які блокують фільтрацію молекул розміром більших за 4,5 нм. Тому через мембрану вільно або частково можуть проходити молекули, діаметр яких менше 3,2 нм, наприклад, [[інсулін]] - діаметр 1,48 нм, яєчний [[альбумін]] - 2,85 нм, [[гемоглобін]] - 3,25 нм, сироватковий альбумін - 3,55 нм.

Проникненню білків через мембрану також заважають негативно заряджені молекули - поліаніони[[поліаніон]]и і [[сіалоглікопротеїди]], що знаходяться ву складі чи на поверхні подоцитів, їхніх мембран. Маючи негатичнийнегативний заряд, вони відштовхують негатичнонегативно заряджені білки плазми крові, що фільтрується. Таким чином, у нормі через мембрану проникає ультрафільтрат.

Фізіологічна проникність капілярів клубочку залежить від нормальної будови та функції відростків подоцитів, що формують фільтруючу щілину. Наразі відомі певні мутації декількох генів, а також конкретні молекулярні шляхи{{які}}, які визначають [[етіологія|етіологію]] й [[патогенез]] прогресивної ниркової недостатності зі значною протеїнурією. Наприклад, мутація в гені нефрину (NPHS1) спричинює [[спадковий нефротичнийсиндромнефротичний синдром фінського типу]]{{джерело}} , при якому у новонародженого виявляється підвищений вміст білків в сечі , а в гені подицину (NPHS2) – [[стероїд-резистентний нефротичний синдром]].{{джерело}}

* [[Нефрон]]

* [[Нирки]]

* [[Видільна система]]

#* Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів / Ф 50 В.Г.Шевчук, В.М.Мороз, С.М.Бєлан; за редакцією В.Г.Шевчука. - Вінниця : Нова Книга, 2012. - 448 с. : іл.

#* Вандер А. Физиология почек DJVU. 5-е издание. - СПб: Питер, 2000. - 256 с.

#* Role of podocyte slit diaphragm as a filtration barrier. NEPHROLOGY 2006; 11, 274–281.