Гіппаркос: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Olvin (обговорення | внесок) правопис |
KuRaG (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 58:
Космічний апарат складався з двох платформ та шести вертикальних панелей. Всі вони були виготовлені з алюмінієвих сотових конструкцій. Сонячні батареї складалися з трьох секцій, що разом генерували потужність близько 300 [[Вт]]. Дві антени було розташовано зверху та знизу апарата. Вони забезпечували вивантаження даних зі швидкістю до 24 Кбіт/сек. Підсистема орієнтації та управління орбітою, що складалася з [[гідразин]]ових двигунів для орбітальних маневрів (тягою 5 [[Ньютон]]ів), двигунів на зрідженому газі для системи орієнтації (тягою 20 міліН'ютонів) та [[гіроскоп]]ів, забезпечувала правильне динамічне орієнтування протягом всієї діяльності корабля.
Оптична система являла собою катадіоптричний (зеркально-лінзовий) [[телескоп]] системи Шмідта з [[апертура|апертурою]] 29
Поблизу фокальної площини телескопа було встановлено сітку, що складалася з 2688 прозорих та непрозорих смуг з періодом 8,2 мікрометра (1,208 [[кутова секунда|кутової секунди]]). Позаду сітки розташовано електронний перетворювач зображення ([[фотоелектронний помножувач]]) із полем зору близько 38 кутових секунд у діаметрі, що перетворював модульоване світло на послідовність імпульсів (із частотою [[дискретизація|дискретизації]] 1200 [[Гц]]).
Рядок 73:
| url = http://adsabs.harvard.edu/abs/1995A&A...304...82T
| year = 1995}}</ref>
({{lang-en|Hipparcos Input Catalogue}}). Вхідний каталог було підібрано [http://wwwhip.obspm.fr/hipparcos/introsp1136/node3.html консорціумом INCA] ({{lang-en|'''In'''put '''Ca'''talogue Consortium}}) протягом [[1982]]
| last = Turon
| first = Catherine
Рядок 84:
Обмеження загального часу спостережень та однорідності розташування зір на небесній сфері призвели до того, що вхідний каталог містив близько 118 тисяч зір. Він поєднував дві частини:
# дослідження приблизно 58 тисяч об'єктів, що найповніше задовольняли наступному обмеженню [[видима зоряна величина|зоряної величини]]:
#* V < 7.9 + 1
#* V < 7.3 + 1
# додатково вибрані зорі відповідно до наукових інтересів, не слабші 13<sup>m</sup>. Їх було обрано серед майже 200 пропозицій (наданих на ''Запрошення пропозицій'', яке було видано ЄКА 1982 року) та пріоритезованих ''Науковим комітетом відбору пропозицій'' за консультаціями з ''консорціумом INCA''.
Рядок 92:
=== Експеримент Tycho ===
Під час розробки проекту вчені запропонували використати ''зоряний картограф'' ({{lang-en|star-mapper}}), що використовувася для орієнтування супутника у просторі та спостереження за роботою основного телескопа, із науковою метою. Цей експеримент отримав назву '''''Tycho''''' (на честь данського астронома [[Тихо Браге]]).
<ref name="kovalevsky">{{книга|автор = Ж. Ковалевский|часть =|заголовок = Современная астрометрия|оригинал =|ссылка =|место =|издательство = Век 2|год = 2004|страницы =|isbn = 5850991476}}</ref><ref name="osiris">''Институт астрономии РАН, Государственный астрономический институт им. П. К. Штернберга, Государственный оптический институт им. С. И. Вавилова, НПО им. С. А. Лавочкина''
Додаткові фотоелектронні помножувачі через світлоподілювач в оптичному шляху переглядали зображення в зоряному картографі. Метою спостереження за цією програмою було близько 400 000 зір.
Рядок 98:
== Запуск та експлуатація ==
Запуск супутника відбувся [[8 серпня]] [[1989]] року з космодрому [[Куру (космодром)|Куру]] ([[Гвіана]])<ref>[http://www.mai.ru/colleges/war/ballist/books/Monographaboutcosmosdate.doc Монография о космических датах]</ref>. Супутник виведено на орбіту ракетою-носієм «Аріан». Через відмову двигуна невдовзі після старту супутник не було виведено на заплановану [[геостаціонарна орбіта|геостаціонарну орбіту]], він опинився на перехідній, дуже витягнутій еліптичній орбіті ([[перигей]] — 200
Орієнтація корабля щодо його центра мас контролювалася за допомогою сканування небесної сфери та здійснювалася підтримкою постійного нахилу між віссю обертання та напрямком на Сонце. Космічний корабель обертався навколо своєї Z-вісі зі швидкістю 11,25 обертів на добу (168,75 [[кутова секунда|кутових секунд]] на секунду) під кутом 43° до Сонця. Z-вісь оберталася навколо лінії супутник—Сонце зі швидкістю 6,4 оберти на рік.
Рядок 113:
== Обробка даних ==
[[Файл:Hipparcos-star-path.gif|thumb|Побудований на небосхилі шлях одного з об'єктів каталога Hipparcos протягом трьох років. <br
Обробка спостережень провадилася незалежно двома міжнародними [[консорціум]]ами у складі близько 100 астрономів та вчених (здебільшого з інститутів європейських країн — членів ЄКА): «північним» (NDAC<ref>{{cite journal
| last = Lindegren, L., Hog, E., van Leeuwen, F., Murray, C. A., Evans, D. W., Penston, M. J., Turon
| title = The NDAC HIPPARCOS data analysis consortium - Overview of the reduction methods
Рядок 123 ⟶ 122:
| pages = 18-30
| url = http://articles.adsabs.harvard.edu//full/1992A%26A...258...18L
| year = 1992}}</ref>
Детальна модель калібрування зокрема містила перетворення [[небесні координати|небесних координат]] в інструментальні. Виправлення [[спеціальна теорія відносності|спеціальної теорії відносності]] ([[аберація світла]]) враховували швидкість супутника. Досить значними були ефекти [[Загальна теорія відносності|загальної теорії відносності]]. Наприклад, викривлення світла у напрямку 90° до [[екліптика|екліптики]] становило близько 4 кутових мілісекуд. Відхилення, що залишилися, було проаналізовано з метою встановити розбіжності із загальною теорією відносності. Ніяких суттєвих розбіжностей виявлено не було.
Астрометричні параметри обчислено за результатами розв'язку лінеаризованих [[диференціальне рівняння|рівнянь у часткових похідних]] [[метод найменших квадратів|методом найменших квадратів]].
Аналіз даних, зібраних зоряним картографом, здійснювався консорціумом TDAC (Ticho Data Analisis Consortium) із незалежною перевіркою деяких результатів обробки консорціумом NDAC<ref>{{стаття|автор=F. van Leeuwen, D.W. Evans, M. Grenon, V. Groβmann, F. Mignard, and M.A.C. Perryman|посилання=http://www.ast.cam.ac.uk/~dwe/papers/hipphot1997.pdf|назва=The Hipparcos mission: photometric data|дата=отримано 29 квітня 1997, ухвалено 1 траня 1997|журнал=Astronomy and Astrophisics}}</ref>.
Рядок 161 ⟶ 160:
| url = http://adsabs.harvard.edu/abs/2000A&A...355L..27H
| year = 2000}}
</ref>. Він містить розташування, власні рухи, зоряні величини та інші відомості. Точність розташування (для зір 9 величини)
Каталог '''''Hipparcos''''' не має аналогів для застосування у практичних задачах, що потребують високої астрометричної та фотометричної точності на відповідних полях зору (близько градуса) та у відповідному діапазоні зоряних величин (до 9<sup>m</sup>). Він не повністю універсальний
Каталоги Hipparcos та Tycho побудовано таким чином, що їх система відліку збігається (у межах точності спостережень) із [[Міжнародна небесна система координат|Міжнародною небесною системою координат]] (ICRS) і на час завершення каталогу (1996 рік) є найкращою.
Невдовзі після публікації [[Міжнародний астрономічний союз]] рекомендував використовувати ''каталог Hipparcos'' як опорну координатну систему в оптичному діапазоні. Із числа об'єктів каталога було виключено [[подвійна зоря|подвійні зорі]], деякі [[змінні зорі]] та ті, щодо яких є сумніви у їхній точності. Отримана опорна система координат має назву [[HCRF]] ({{lang-en|Hipparcos Celestial Reference Frame}}). Її було визнано реалізацією [[ICRS]] в оптичному діапазоні<ref>{{Cite web
| url = http://www.iers.org/nn_11216/SharedDocs/Publikationen/EN/IERS/Publications/tn/TechnNote32/tn32,templateId=raw,property=publicationFile.pdf/tn32.pdf
Рядок 222 ⟶ 221:
}} {{ref-en}} </ref>
Точність виміру паралаксів дозволила суттєво уточнити відстані до зір. За результатами експерименту для 20 000 зір відстані стали відомі із похибкою менше 10%, а для 49 000
Деякі результати є не лише точнішими, але й принципово новими. Наприклад, визначені паралакси є абсолютними, а не відносними, як під час спостережень із Землі.
Рядок 239 ⟶ 238:
== Джерела ==
* Mapping the sky: past heritage and future directions — ''International Astronomical Union, symposium 133'': 1987: Paris, France, ISBN 90-277-2809-7 {{ref-en}}
* [http://www.astro.spbu.ru/astro/win/popular/hip.html ''В.
* {{cite web|url=http://nature.web.ru/db/msg.html?mid=1179549&uri=page2.html|title=Тени звёзд|author=Г. А. Гончаров|work=Научная сеть|archiveurl=http://www.webcitation.org/665CUHZv8|archivedate=2012-03-11}}
* {{cite web|url=http://www.astronet.ru/db/msg/1210304/node2.html|title=Руководство по практической работе с каталогом Hipparcos|work=Астронет|archiveurl=http://www.webcitation.org/665CS3D62|archivedate=2012-03-11}}
{{Космічні телескопи}}
{{добра стаття}}
|