Андріївська вулиця (Київ): відмінності між версіями

'''Андрі́ївська ву́лиця'''  — [[вулиця]] в [[Подільський район|Подільському районі]] міста [[Київ]], місцевість [[Поділ]]. Пролягає від [[вулиця Боричів Тік|вулиці Боричів тік]] (з якою сполучається сходами) до [[Вулиця Набережно-Хрещатицька|Набережно-Хрещатицької вулиці]].

Одна з давніх вулиць [[Київ|Києва]], від початку відома під такою ж назвою, від [[Андріївська церква|Андріївської церкви]], зведеної в середині [[XVIII ст.століття]] (вулиця направлена в бік церкви; таке спрямування вулиці було свідомо передбачено міським архітектором [[Меленський Андрій Іванович|А.  І. Меленським]]). Після пожежі [[1811]] року трасу вулиці на початку змінено, в кінцевій частині  — прокладено «з нуля».

За міським розкладом Андріївська вулиця належала до ІІ розряду. Існуюча забудова відноситься переважно до 2-ї половини [[XIX]]  — початку [[XX ст.століття]]. Однак існує і давніша забудова (перша половина [[XIX століття]]).

Будинок №  1 (на розі з Покровською вулицею) зведений у [[1892]] році на гроші мецената [[Дегтерєв Михайло Парфентійович|Михайла Дегтерєва]], для незаможних вдів із дітьми, через що будинок отримав назву «Будинок для вдів». Автор проекту  — архітектор [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В. М. Ніколаєв]].

Будинок №  2 був зведений у [[1902]] році, у цегляном стилі, на замовлення власника садиби  — селянина Л. Кілесса. Перший поверх відводився під торговельні приміщення, другий і третій  — для розміщення єврейської молитовні (другий поверх  — для чоловіків, третій  — для жінок). У [[1910-ті|1910-х]] роках тут також містилася єврейська початкова релігійна школа  — [[хедер]]. В архітектурному плані будинок являє собою прямокутну будівлю, вирішену в цегляному стилі з елементами ренесансу. Основним архітектурним мотивом у оформленні фасаду є ритмічно розміщені віконні прорізи: аркові  — на рівні другого поверху, прямокутні  — на рівні третього. Первісно будинок мав три поверхи, у [[2000-ні|2000-х]] роках надбудували ще три поверхи.

Будинок №  9  — колишній прибутковий будинок М. Бройде, зведений наприкінці [[XIX століття]], в еклектичному стилі. Являє собою чотириповерхову цегляну будівлю з підвалом, планування секційне. Композиція фасаду симетрична, підкреслена центральним [[еркер]]ом з [[Баня (архітектура)|банею]]. Є характерним прикладом житлового будинку періоду еклектизму.

На Андріївській вулиці (буд. №  19) також знаходиться перша міська електростанція, що в свій час була першою електростанцією [[Російська імперія|Російської імперії]], яка виробляла [[змінний струм]]. Нині весь комплекс споруд електростанції, до якої входять головна та адміністративна будівлі, привратницька, розподільча підстанція, насосна станція та цегляний димар, є пам'ятками історії та розвитку техніки міста. Будівлі станції зведені у [[1898]]–[[1906]] роках, за проектами архітекторів Г.  Шеєля та Ф.  Шеффеля.

Будинки 3/29, 7, 11/7, 15 зведені наприкінці [[XIX]]  — на початку [[XX ст.]]

* №  1  — Університет банківської справи при НБ України;

* №  2/12  — [[Укрсиббанк]], головний офіс;

* №  2  — [[ПУМБ]], головний офіс;

* №  4  — Садиба Балабух;

* №  15  — [[Інститут соціальної та політичної психології НАПН України]];

* №  19  — Інститут вугільних електротехнологій НАН України.

<gallery widths=200 heights=200180>

Файл:DSC00106-Андріївська-вулиця-(Київ).JPG|«Будинок для вдів» <!--М.  П. і Є.  І.  Дегтярьових-->

Файл:Будинок житловий (заїжджий двір).JPG|Садиба Балабух. Зараз - — ресторан "«Старе Запоріжжя"»

* * [http://podol.ho.ua/andreevska/index-andr.html Ул. Андреевская] // Ностальгия. Киев. Прогулка по старому Подолу. {{ref-ru}}

* [[Звід пам'яток історії та культури України]]. Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Кн. 1, ч. 1: А­–Л. — 608 с: іл. — {{KК.}}, 1999. — {{s|ISBN 966-95478-1-4.}}