Атанасій (Шептицький): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Basio (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 73:
 
Ат. Шептицький дбав про освіту духовенства, утримував на власні кошти чотирьох кандидатів до священства у Папській колегії у Львові. Розпочав будівництво теперішього [[собор святого Юра|собору св. Юра]] у Львові. У [[1717]] р. заснував братство при цьому соборі. По смерті Л.Кишки Атанасій Шептицький став київським митрополитом ([[1729]] р.). У [[1732]] р. відкрив [[Унівська друкарня|друкарню]] в Уневі.
 
<br/>[[1742]] рік&nbsp;— за присутності руського (українського) греко-католицького предстоятеля, [[митрополит]]а [[Атаназій Шептицький|Атаназія Шептицького]] в [[Зарваниця (Теребовлянський район)|Зарваниці]], з дозволу Папи Римського, було короновано чудотворну ікону (образ) Розп'ятого Спасителя.
 
Атанасій Шептицький дбав про освіту духовенства, боронив селян; згідно з постановами [[Замойський синод|Замойського синоду]] (1720&nbsp;р.), в якому брав жваву участь, видавав літургічні книги.
 
<br/>Добився утворення єдиного «Руського чину св. Василія Великого», що сприяло піднесенню василіянського шкільництва і книгодрукування. Провадив боротьбу проти латинізації. Боровся проти переходів вірних східного обряду на латинський; з цією метою добився від папи римського [[Климент II|Климента II]] булли, що забороняла ці переходи. Ат. Шептицький провів розмежування єпархій Київської митрополії.
 
[[21 липня]] [[1743]]&nbsp;р. новий власник міста [[Куликів (смт)|Куликова]] князь [[Міхал Радзівілл]] видав Ат. Шептицькому документ, яким дозволив закрити жіночі монастирів у Куликові, [[Жовква|Жовкві]] та [[Сасів|Сасові]].