|
[[Гній (медицина)|Гнійні]] [[Рана|рани]] ({{lang-la|purulentus vulnera}}), від {{lang-la|purulentus, -a, -um}} - гнійна ({{lang-la|pus, puris}} - гній), і+ «рана» - {{lang-la|vulnus, eris pl. vulnera}} - рани ) — [[Запалення|запальний]] інфекційний процес, що виникає внаслідок травматичних впливів ззовні (вогнепального поранення, укусів, механічних пошкоджень тощо) з порушенням цілісності покровів з або без пошкодження прилягаючих тканин.
Лікування гнійних [[Рана|ран]] навіть у наш час залишається дуже складним і проблематичним<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. -— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. - — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>. Найпильніша увага приділяється первинній обробці рани, для чого вдаються до застосування найсучасніших фізичних та хімічних способів: променя [[лазер]]а, [[ультразвук]]у, [[Кріотерапія|кріотерапії]], обробки рани пульсуючим струменем [[антисептик]]у та ін. Обов'язковою умовою успішного лікування гнійних ран є застосування дренажу і активний вплив на патогенну мікрофлору.
==Проблематика у лікуванні== ▼У практичній хірургії основним методом лікування таких ран є лікування під пов'язкою, тобто в порожнинку рани і на її краї вводять певний активний чинник: дезинфікуючий, бактеріостатичний, [[Фітонциди|фітонцидний]], залежно від клінічного стану рани та її розміру. Протимікробний чинник і пов'язка забезпечують сприятливий процес гоєння. Практика констатує, що широке застосування [[антибіотик]]ів, цитостатиків, [[Кортикостероїди|кортикостероїдів]], [[імунодепресанти|імунодепресантів]] часом негативно впливає на перебіг гнійно-запального процесу, бо при цьому дуже знижується загальна реактивність організму, виникають ускладнення: [[алергія]], [[кандидомікоз]] та ін<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>. Розвивається значна резистентність хвороботворних мікробів до антибіотиків навіть широкого спектру дії. Масове безладне, в зменшених дозах застосування антибіотиків значно змінило видову роль хірургічної інфекції. Зараз на зміну В-гемолітичному [[Стрептокок|стрептококу]] на перше місце в розвитку гнійних хірургічних процесів виходить патогенний [[стафілокок]], дуже часто в асоціаціях з [[Протей|протеєм]], [[Кишкова паличка|кишковою паличкою]] чи паличкою синьо-зеленого гною. В останні роки як у нас, так і за кордоном значно зросла роль у розвитку інфікованих ран палички синьо-зеленого гною.<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref> Проблема успішної боротьби з хірургічною інфекцією має велике значення, оскільки питома вага хірургічної інфекції в загальній кількості недуг ще залишається значною. ▼
▲== Проблематика у лікуванні ==
Дія [[Гіпертонічний розчин|гіпертонічних розчинів]] при лікуванні гнійних ран короткочасна (2-3 год). Не виправдали себе і різноманітні присипки, які також пошкоджують тканини.<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>
▲У практичній хірургії основним методом лікування таких ран є лікування під пов'язкою, тобто в порожнинкупорожнину рани і на її краї вводять певний активний чинник: дезинфікуючий, бактеріостатичний, [[Фітонциди|фітонцидний]], залежно від клінічного стану рани та її розміру. Протимікробний чинник і пов'язка забезпечують сприятливий процес гоєння. Практика констатує, що широке застосування [[антибіотик]]ів, цитостатиків, [[Кортикостероїди|кортикостероїдів]], [[імунодепресанти|імунодепресантів]] часом негативно впливає на перебіг гнійно-запального процесу, бо при цьому дуже знижується загальна реактивність організму, виникають ускладнення: [[алергія]], [[кандидомікоз]] та інінші.<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. -— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. - — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>. Розвивається значна резистентність хвороботворних мікробів до антибіотиків навіть широкого спектру дії. Масове безладне, в зменшених дозах застосування антибіотиків значно змінило видову роль хірургічної інфекції. Зараз на зміну В-гемолітичному [[Стрептокок|стрептококу]] на перше місце в розвитку гнійних хірургічних процесів виходить патогенний [[стафілокок]], дуже часто в асоціаціях з [[Протей|протеєм]], [[Кишкова паличка|кишковою паличкою]] чи паличкою синьо-зеленого гною. В останні роки як у нас, так і за кордоном значно зросла роль у розвитку інфікованих ран палички синьо-зеленого гною.<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. -— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. - — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref> Проблема успішної боротьби з хірургічною інфекцією має велике значення, оскільки питома вага хірургічної інфекції в загальній кількості недуг ще залишається значною.
Дія [[МазіГіпертонічний розчин|гіпертонічних розчинів]] тапри емульсіїлікуванні (рідкігнійних мазі)ран знайшликороткочасна більш(2-3 широке застосуваннягод). ВониНе невиправдали подразнюютьсебе і не пошкоджують тканини. Але їх недоліком єрізноманітні теприсипки, щоякі вонитакож непошкоджують адсорбують [[ексудат]] рани і від цього затримуються процеси репарації (відновлення)тканини.<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. -— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. - — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>
[[Мазі]] та емульсії (рідкі мазі) знайшли більш широке застосування. Вони не подразнюють і не пошкоджують тканини. Але їх недоліком є те, що вони не адсорбують [[ексудат]] рани і від цього затримуються процеси репарації (відновлення).<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>
Широке застосування в гнійній хірургії знайшли протеолітичні ферменти ([[трипсин]], хімотрипсин, терилітин) у зв'язку з їх некролітичною та протинабряковою властивостями<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. -— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. - — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>. Недоліком їх є те, що вони не дають повного очищення рани, часто алергізують організм і цим ускладнюють лікування, а також те, що при місцевому застосуванні вони діють короткочасно, не більше 30 хв. Загальна антибіотикотерапія не забезпечує пригнічення розвитку мікроорганізмів у рані, оскільки при запаленні порушується мікроциркуляція пошкодженої ділянки, та й мікроби осідають у некротичній тканині, яка втратила зв'язки з організмом<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. -— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. - — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>.
Перспективним є випробування для лікувальних потреб багатокомпонентних мазей. Застосування багатокомпонентних композицій дає можливість активно втручатися у лікування гнійного ранового процесу і забезпечує значний лікувальний ефект, скорочує перебіг захворювання в 2-2,5 раза.<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. -— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є. С. Фітотерапія. - — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref> ▼
▲Перспективним є випробування для лікувальних потреб багатокомпонентних мазей. Застосування багатокомпонентних композицій дає можливість активно втручатися у лікування гнійного ранового процесу і забезпечує значний лікувальний ефект, скорочує перебіг захворювання в 2-2,5 раза.<ref name="Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5">Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* Товстуха Є. С. Фітотерапія. - — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
== Див. також ==
* [[Гній (медицина)]]
|
