Відмінності між версіями «Міщанство»

102 байти додано ,  6 років тому
нема опису редагування
[[Файл:14. Ukr mischanyn.jpg|thumb|Український міщанин, 1786 (з літопису [[Рігельман Олександр Іванович|О.Рігельмана]], 1847)]]
'''Міща́нство'''  (від {{lang-pl|Mieszczaństwo}} — мешканці міста) — [[Стан суспільний|суспільний стан]] в словянськихсловя'нських країнах Східної Європи за доби [[Середньовіччя]] та [[Нова історія|Нового часу]], до якого належало населення [[місто|міст]] і містечок. Такий самий суспільний стан, як і [[буржуазія]] в [[французька мова|франкомовних]] країнах або [[бюргерство]] в [[німецька мова|німецькомовних]] країнах Центральної та [[Західна Європа|Західної Європи]].
 
Починаючи з Середньовіччя, міщанство мало права самоврядування - згідно з нормами [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]], Бранденбургського права, Любецького права, Кульмського права та інших правових систем. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише [[Магістрат|магістрату]] міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах [[Україна|України]] міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицькими[[Правителі Галицько-Волинського князівства|галицько-волинськими князями]], польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той самий [[суспільний прошарок]], що у французькому суспільстві та мові позначається словом [[буржуазія]], а в німецькому — [[бюргерство]]; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
 
[[Файл:13. Ukr mischanka.jpg|thumb|Українська міщанка, 1786]]
157 524

редагування