Готична архітектура: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 24:
[[Файл:Praha katedrála sv Víta 1887.jpg|міні|праворуч|200пкс|Стан собору св. Віта на 1887 рік.]]
Романська і готична архітектура — неможливі без архітектурного досвіду попередників і математичних знань. Метод геометричного пропорціонування головував через авторитет математичних знань науковців [[араб]]ської Іспанії і античних математиків, твори яких активно перекладали в середньовічній Франції. Геометрія вразила уяву середньовічних митців як начебто універсальний засіб пізнання і побудови всесвіту. Одним з підрозділів цього пізнання стала архітектурна теорія і практика готичної архітектури.
Для побудоби готичної церкви чи величного готичного собору знадобилися розвідані поклади каменю, піску, вапна, відповідний [[ліс]] (деревина) і поклади [[свинець|свинцю]], пластинами якого вкривали протяжні готичні дахи. Уславилися кам'яні кар'єри Франції, особливо поблизу [[Турне]], звідки камінь і тесані деталі везли в [[Пікардія|Пікардію]], [[Артуа]], [[Шампань]] і навіть в Англію. Важливою частиною будівництва був будівельний реманент — залізні інструменти, механічні пили, вороти, блоки, великі дерев'яні колеса для постачання буд. матеріалів вгору. Широке використання цих колес та інших інженерних пристроїв зафіксоване в книжних мініатюрах, на картинах [[Ян ван Ейк|Яна ван Ейка]] та [[Пітер Брейгель старший|Пітера Брейгеля старшого]]. Поламані і випадково врятовані колеса того часу стали музейними [[експонат]]ами.
| |||