Неореалізм (філософія): відмінності між версіями

м
→‎Принцип відносності: clean up, replaced: представляє собою → являє собою
(Виправлено переклад з рос. -- де це можливо, та видалено машинний переклад, з якого було не зрозуміло, що малося на увазі в оригіналі.)
м (→‎Принцип відносності: clean up, replaced: представляє собою → являє собою)
Природознавці та філософи вивчали ті питання, про які писав [[В. І. Ленін]], - і принцип відносності людських знань, і принцип розвитку як у гносеологічному, так і в природознавчому його значенні. У результаті англійські філософи припускали, що відносність реальності та істини зводиться до того, що вони виступають рівнями розвитку мисленнєвої діяльності в її русі від [[Абстракція|абстрактного]] (неповного, одностороннього, приватної «точки зору») до конкретного (повноті визначень, єдності «усіх точок зору»). Найпоказовішою, за майже загальним визнанням, була трактовка теорії відносності Альбертом Нортом Вайтхедом.
 
Філософія природи (яка дала новий поштовх до розвитку неореалізму), висунута Вайтхедом, базувалася у даному аспекті на тому, що визнання відносності простору має на увазі, що його елементи суть складні сутності, виражені логічними конструкціями, що мають на увазі інші сутності та їхні взаємозв’язки<ref>Приклад. Так, точка повинна розглядатися не як щось не має протяжності (а отже, не сприймається), але як межа збіжності ряду об'єктів, наприклад все зменшуються концентричних сфер. Так само момент часу виступає межею збіжності ряду все зменшуються відрізків часу. Тим самим просторово-часові елементи природи виступають як допускають математичну обробку реальних об'єктів сприйняття в їх доступних сприйняттю відносинах.</ref>. Також Вайтхед вводить поняття «методу екстенсивної абстракції» - метод наукового дослідження, що представляєявляє собою [[абстрагування]] за допомогою зменшення об’єму досліджуваної події, але таким чином, щоб при цьому був строго зафіксований спосіб, яким це здійснюється.
 
=== Введення понять «подія», «об’єкт» і «процес» ===
42 527

редагувань