|
[[Файл:Sárospatak - Castle.jpg|thumb|260px|Замок Ракоци в Шарошпатаку]]
'''Зе́мплін, Зе́мплінський коміт́ат''' ({{lang-hu|Zemplén}}, {{lang-sk|Zemplín}}, {{lang-de|Semplin}}, {{lang-la|Zemplinum}},{{lang-uk|Земплін}} ) — історичний [[комітат]] (жупа) у північно-східній частині [[Угорське королівство|Угорського королівства]], який межував з австрійськоюавстрійським провінцією[[Коронний Галичинакрай|коронним краєм]] [[Королівство Галичини та Володимирії]] на півночі, [[Шарош|Шарошським комітатом]] на заході, комітатами [[Сабольч]] таі [[Боршод]] на півдні та, [[Абауй-Торна]] комітатом на півднномупівденному заході, а такожта [[Унґ|Ужанським комітатом]] на сході. Існував до [[1920]] року. Центр — [[Земплінскі Град]]. Розташовується на території сучасних районів [[Гуменне (округ)|Округ Гуменне]], [[Вранов-над-Топльоу (округ)|Округ Вранов-над-Топльоу]], [[Округ Требішов]], [[Округ Михайлівці]], [[Меджилабірці (округ)|Округ Меджилабірці]], [[Округ Снина]]. Невелика частина словацького Земпліна в околицях [[Чоп]]а була в червні [[1945]] приєднана до [[Закарпатська область| Закарпатської області]] [[Україна|України]].З [[XII століття|XII-го століття]] по [[1920 рік]] ця історична область входила до складу [[Комітат Земплін|однойменного комітату]].Його площа становила 6269 км ² в 1910 році.
Існував з [[XI століття]] до [[1920]] року, коли північна частина комітату перейшла до складу [[Чехо-Словаччина|Чехо-Словаччини]] (тепер [[Словацька Республіка]] — див. [[Земплін]]).
Північна частина колишнього комітату збігається з територіями сучасних адміністративних округів Словаччини [[Гуменне (округ)|Гуменне]], [[Вранов-над-Топльоу (округ)|Вранов-над-Топльоу]], [[Округ Требішов|Требішов]], [[Округ Михайлівці|Михайлівці]], [[Меджилабірці (округ)|Меджилабірці]], [[Округ Снина|Снина]]. Невелика частина колишнього комітату (околиці [[Чоп]]а) була в червні [[1945]] приєднана до [[Закарпатська область| Закарпатської області]] [[Україна|України]].
== Географія ==
Площа комітату становила 6269 км² ([[1910]]).
Долини річок [[Бодрог]], [[Горнад]], [[Лаборець]], [[Латориця]], [[Ондава]], [[Тиса]], [[Топля]].
== Центр ==
ВиникПочинаючи вз [[XI століття |XI столітті]] , зіадміністративними столицеюцентрами вкомітату були [[Земплінскі Град |Земплінскому граді]], пізніше [[Блатни Поток]], [[Сечовце]] і нарешті угорський [[Шаторальяуйхей]]. ▼
== Повіти ==
▲Виник в [[XI століття|XI столітті]] зі столицею в [[Земплінскі Град|Земплінскому граді]], пізніше [[Блатни Поток]], [[Сечовце]] і нарешті угорський [[Шаторальяуйхей]].
{| class="wikitable"
=== Населення ===
За останнім угорським переписом, населення становило 343.194 осіб ([[1910]]).
Населення 343.194 чол. ([[1910]]).Його площа в 1910 році була 6282 км ². Більша південна частина Земпліна була заселена [[словаки|словаками]] (північ) та [[угорці|угорцями]] (південь), менша, північнанайпівнічніша, входила до складу [[Українська етнічна територія|української етнографічної території]]. Як видно з переписів населення Земплінського комітата за [[1900]], рік[[Русини (етнографічна група)|русинів]] було 34,831 (10,6%), таа в 1910 — 39,033 (11,4%),. [[Греко-католики|грекоГреко-католиків]] (які, без сумніву, були за походженням русини-українці) було, відповідно, 101,053 (30,8%) та 103118 (30,0%).Цю Таку різницю між офіційно визнаною кількістю русинів і греко-католиків можна пояснити потужною [[асиміляція|асиміляцією]] - [[словакизація|словакизацією]] тай особливо [[мадяризація|мадяризацією]]. ДешоДещо збільщиласьзросла з 1900 до 1910 частка [[Православні|православних]] — з 127 до 189 чоловікосіб,це що було пов'язано з ідеологієюпоширенням [[МосквофілиМосквофільство|москвофільства]] тасеред вмісцевого ітозінаселення поверненнямз ввідповідним православ'янаверненням з [[Греко-католицизм|греко-католицизму]] на православ'я.
=== 1900 ===
Кількість жителівНаселення Земплінського комітатакомітату в [[1900]] році нараховуваланараховувало 327,993 тис. осіб і складаласяскладалося з наступнихтаких мовних спільнот <ref>[http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html Сайт бібліотеки університету міста Печ]</ref>, серед них:
'''Населення:'''
* [[Угорська мова|Угорці]]: 174,107 (53,1%)
* [[Словацька мова|Словаки]]: 106,114 (32,4%)
* Інші або невідомо: 4680 (1,4%)
За даними перепису 1900 року, комітатнаселення складавсякомітату складалося з наступнихтаких релігійних громад: <ref>{{cite web|url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html|title=KlimoTheca :: Könyvtár|publisher=Kt.lib.pte.hu|date=|accessdate=2012-06-26|archiveurl=http://www.webcitation.org/6Ha54yrXP|archivedate=2013-06-23}}</ref>:
'''Релігійні громади:'''
* [[Католики]]: 123,967 (37,8%)
* [[Греко-католики]]: 101,053 (30,8%)
=== 1910 ===
Кількість жителівНаселення Земплінського комітата в [[1910]] році нараховувала нараховувало 343,194 тис. осіб і складаласяскладалося з наступнихтаких мовних спільнот <ref>[http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html Сайт бібліотеки університету міста Печ]</ref>, серед них:
'''Населення:'''
* [[Угорська мова|Угорці]]: 193,794 (56,5%)
* [[Словацька мова|Словаки]]: 92,943 (27,1%)
* Інші або невідомо: 7410 (2,2%)
За даними перепису 1910 року, округнаселення складавсякомітату складалося з наступнихтаких релігійних громад: <ref>{{cite web|url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_30.html|title=KlimoTheca :: Könyvtár|publisher=Kt.lib.pte.hu|date=|accessdate=2012-06-26|archiveurl=http://www.webcitation.org/6Ha55lomC|archivedate=2013-06-23}}</ref>:
'''Релігійні громади:'''
* [[Католики]]: 132,395 (38,6%)
* [[Греко-католики]]: 103,118 (30,0%)
== Посилання ==
* [http://www.castles.sk/zemplin.php Земплінскі Град]
* [http://krajzemplin.szm.sk/indexenglish.htm Неофіційний сайт Земпліна]
[[Категорія:Історичні землі України]]
[[Категорія:Історія Закарпаття]]
[[Категорія:Географія Словаччини]]
[[Категорія:Пряшівський край]]
[[Категорія:Історичні області Угорщини]]
[[Категорія:Історія Угорщини]]
| 