Дадаїзм: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Hoch-Cut With the Kitchen Knife.jpg|200px|right|thumb|Один з прикладів дадаїзму у [[живопис]]у]]
'''Дадаїзм''' — ({{lang-fr|dadaïsme}} - від dada — дитячий дерев'яний коник; важка наркоманія; перен.: незв'язний дитячий лепет) — авангардистська літературна течія (1914— 1924 pp.), яка виникла в Швейцарії. Її засновники — Трістан Тцара, Р. Гюльзенбек, Г. Баль, Г. Арп. Автором назви течії був румунський поет [[Трістан Тцара]] (псевдонім С. Розенштока), який слово «dada» знайшов у [[Ларусс (видавництво)|словнику Ларруса]]. Мовою негритянського племені Кру воно означало «хвіст священної корови», а італійського — «дерев'яний коник» і «годувальниця».
Дадаїзм був свого роду протестом проти ідеологій, політичних структур, раціональної логіки, логоцентризму, моральних норм. Дадаїсти у своїх заявах висловлювалися, що вони проти всіляких принципів. Гуго Баль писав вірші, в яких відмовлявся від мови, возвеличував [[ономатопея|ономатопею]], робив спроби змінити фонетику мови. Він заявляв: «Я не хочу слів, які винайдені іншими. —... Я хочу здійснювати свої власні безглузді вчинки, хочу мати для цього відповідні голосні та приголосні. Чому дерево після дощу не могло б називатися плюплющем або плюплюбашем? І чому воно взагалі має якось називатися? Слово, слово, весь біль зосередився в ньому, слово, панове,.. — найважливіша суспільна проблема».
| |||