Перша книга царів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Скасовані останні 2 редагування (Victor lesyk) і відновлена версія 13015099 Renessaince |
||
Рядок 1:
[[Файл:Sheba tint-2.jpg||thumb|300px|«Соломон и цариця Савська», ([[Тінторетто]], бл. 1555, [[Прадо (музей)|Музей Прадо]]]]
'''Перша книга Царів'''
== Історичне тло написання книг ==
Після двох книг Самуїла у Старому Завіті слідують дві книги Царів. У книгах Самуїла започатковано історію єврейської монархії, тоді як у книгах Царів оповідається про її послідовний розвиток, розпад і занепад.
Увесь час (близько 400 років) панування царів в історії вибраного народу можна поділити на 3 періоди:
# царювання Соломона 973–922 р. до н. е.
# розпад царства — аж до здобуття [[Самарія (місто)|Самарії]], столиці Ізраїля, Салманассаром V та Саргоном ІІ, 721 р. до н. е.
# історія малого царства Юди — аж до падіння Єрусалима за Навуходоносора, 587 р. до н. е.
Книги Царів — анонімний твір. Приписування їх пророкові Єремії безпідставне. Книги виникали поступово, кожне наступне видання включало нові традиції та оповідання. Перше видання Книг ймовірно з'явилося після смерті Йосії під [[Меґіддо]], і його метою було ствердити, що всі лиха народу — від того, що він забув закони [[Мойсей|Мойсея]]. Остання редакція була зроблена під час неволі або ж невдовзі після неї
У двох книгах Царів автор описує не тільки історію кожного царя, але й історію релігії, зокрема збереження чистого монотеїзму. Оцінку кожному цареві дано з погляду його ставлення до правдивої віри та культу єдиного Господа. Поділ на дві книги слідує із традиції [[Септуагінта|Септуагінти]] і можливо пов’язане просто із довжиною звитку тексту. Перекладені грецькі тексти в силу побудови речень займають більше місця як єврейський текст (коротші слова, без голосних букв).
Перша книга Царів розповідає про царя [[Давид]]а та його сина [[Соломон]]а, який слідом за ним займає трон царя Ізраїля та виступає як мудрий суддя. 40-річне царювання Давида принесло у країну мир і спокій. Ім'я Шломо (Соломон) в івриті походить від кореня «שלום» (шалом — «мир»), а також «שלם» (шалем — «досконалий», «цілісний»). У той час будується [[Єрусалимський Храм|перший храм]] на [[Храмова гора|горі Моріа]] у Єрусалимі. По смерті Соломона держава розпадається на північне царство — Ізраїль та південне — Юдея. Царі приходять та відходять. На історичну сцену виходять пророки [[Ілля (пророк)|Ілля]] та [[Єлисей]], що намагаються втримати правління і народ у служінні єдиному богу. Перша книга Царів закінчується тим, що Ахасія стає царем Ізраїля, та як і його батько Ахав вже служить [[Ваал]]у, а не [[Ягве]].
Рядок 11 ⟶ 23:
* Глави 17-21 — Пророк Ілля над потоком Керіт та його попередження [[Ахав]]у, царю Ізраїля. Облога Самарії арамійцями.
* Глава 22 повідомляє війну проти арамійців, в якій [[Ахав]] і [[Йосафат (цар Юдеї)|Йосафат]], цар Юдеї, об'єднують свої сили. Пророк [[Михей (пророк)|Михей]] пророкував проти царів. Смерть Ахава. [[Ахазія]], син Ахава — цар в Ізраїлі.
== Посилання ==
| |||