Яловець звичайний: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Робот: вибрана стаття pl:Jałowiec pospolity; косметичні зміни
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Картка:Таксономія
{{Taxobox
| name = Ялівець звичайний
| status = LR/lc
Рядок 25:
[[Файл:Juniperus communis5.jpg|thumb|200px|right|Яловець звичайний]]
 
'''Яліве́ць звича́йний''' (''Juniperus communis'' L.), місцеві назви   — ''ялівець'', ''яловець'', ''ялинець'', ''ялувець'', ''верес'', ''божевельник'', ''боровиця'', ''джанєпіна'', ''джарап'', ''джарапин'', ''дженяпіна'', ''можевел''.
 
== Опис рослини ==
[[Вічнозелені рослини|Вічнозелений]] [[кущ]] або невелике [[дерево|деревце]] (4-6  м заввишки) родини [[кипарисові|кипарисових]] (Cupressaceae) з прямим [[Стовбур (ботаніка)|стовбуром]] і конусоподібною або яйцеподібною кроною; кора сірувато-бура. Молоді пагони червонувато-бурі, на них кільчасто розміщені по три колючі кілюваті хвоїнки (8-20  мм завдовжки). Зверху хвоїнки білуваті з восковим нальотом, знизу блискучі, зелені, при основі зчленовані. Зберігаються на гілках протягом чотирьох років.
 
[[Дводомна рослина|Дводомна]], рідше [[однодомна рослина]]. Чоловічі органи спороношення мають вигляд жовтих колосків, які несуть щитоподібні луски з трьома-сімома пиляками. Жіночі органи спороношення подібні до зелених бруньок. Вони складаються з кількох насінних лусок і трьох насінних зачатків. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються і утворюють соковиту зелену [[шишкоягода|шишкоягоду]] округлої форми (7-9 &nbsp;мм в діаметрі). Це не ягоди, а шишечки з м'ясистими лусочками, які зрослись.<ref name="Верзилин">{{ref-ru}} ''[[Верзилін Микола Михайлович|Верзилин Николай Михайлович]]'' По следам Робинзона. Сады и парки мира.&nbsp;— Л.: Детская литература., 1964.&nbsp;— 576с.</ref> Через рік шишкоягоди стають чорними з восковим нальотом або без нього. Насінини довгасті з твердою оболонкою. Шишкоягоди дуже люблять [[дрозди]].<ref name="Верзилин"/>
 
== Поширення ==
Рядок 39:
 
=== Медицина ===
У фармакології використовують шишкоягоди ялівцю як сечогінний засіб при хворобах сечових і статевих шляхів, а також як відхаркувальний і [[дезінфекція|дезінфікуючий]] засіб. Є вказівки про лікування [[ефірні олії|ефірними оліями]] шишко-„ягід“«ягід» ялівцю хвороб [[шкіра|шкіри]], у тому числі і злоякісного походження. У [[народна медицина|народній медицині]] корені вживають при [[туберкульоз]]і легень, [[бронхіт]]ах, нирковокам'яній хворобі. Шишкоягоди застосовують при хворобах [[печінка|печінки]], жіночих хворобах, [[ревматизм]]і, відвар гілок&nbsp;— при [[діатез]]і. Сік із шишок п'ють як сечогінний і регулюючий травлення засіб, при [[набряк]]ах. У [[гомеопатія|гомеопатії]] використовують есенції зі свіжих шишок.
 
Всі частини рослини виділяють [[фітонциди]].
 
=== Харчова промисловість ===
Шишки ялівцю мають високу ароматичність, містять різноманітні смакові речовини і широко застосовуються для технічної переробки. Шишечки-„ягоди“«ягоди» дуже ароматичні, солодкі, але володіють смолистим смаком.<ref name="Верзилин"/> [[Ялівець (пряність)|Висушені шишкоягоди]] ялівцю використовують в кулінарії, як пряність. Ціняться вони при виробництві алкогольних напоїв, вин (наприклад, англійського джину), кондитерських виробів. У них містяться до 0,3% цукрів (за іншими даними у зрілих шишечках ялівцю міститься до 42 відсотків цукру, тобто стільки ж, скільки у [[виноград]]і<ref name="Верзилин"/>), [[Пектинові речовини|пектинові]] й [[дубильні речовини]] (1,6%), протеїн (3,5%), [[яблучна кислота|яблучна]], [[Оцтова кислота|оцтова]] і [[Мурашина кислота|мурашина]] кислоти, смоли, [[віск]], ароматичні сполуки. [[Хвоя]] ялівцю&nbsp;— цінний накопичувач вітамінів в ній містяться [[каротин]], [[вітамін С]] (246 мг%).
 
З шишкоягід, хвої та гілок ялівцю одержують ефірну олію. Ефірна олія із хвої використовується для виготовлення імерсійної олії та освіжаючих есенцій.
Рядок 66:
 
Шишкоягоди заготовляють восени, розстилаючи під кущами брезент і струшуючи їх. Потім зібрані шишкоягоди сортують на решетах, відділяючи від хвої та інших домішок. Завдяки смолистим і ароматичним сполукам шишкоягоди тривалий час можуть зберігатись у свіжому вигляді при температурі близько 0°.
Сушать шишкоягоди під залізним дахом на горищах, розстилаючи їх тонким шаром. При сушінні на сонці, в печах або сушарках вони втрачають цілющі властивості. Висушену сировину пакують у мішки вагою по 40&nbsp;— 50 &nbsp;кг, зберігають близько трьох років у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Ялівець звичайний потребує бережливого використання й охорони.
 
== Примітки ==