Однооб'єктивна дзеркальна камера: відмінності між версіями

Дзеркальна однооб'''Однооб'єктивна дзеркальна фотокамера''' є одним із найпоширеніших типів камер[[фотокамера|фотокамер]] формату 135 та APS. Часто такі камери називають англомовною абревіатурою SLR (Single-Lens Reflex Camera).

[[Зображення: SLR cross section.svg |right|thumb|250px| Оптична схема дзеркальної фотокамери. 1—об'єктив, 2—дзеркало, 3—затвор, 4—світлочутливий елемент, 5—матове скло, 6—лінза, 7—пентапризма, 8—окуляр]]

У дзеркальних камерах єдиний оптичний тракт створення зображення розділяється після об’єктиву[[об'єктив|об'єктиву]] за допомогою рухомого [[дзеркало|дзеркала]]. Коли дзеркало знаходиться у нижньому положенні, світловий потік проходить крізь об’єктивоб'єктив і [[пентапризма|пентапризму]] та створює зображення на матовому склі. Це зображення і бачить фотограф. В момент натискання на спуск дзеркало на короткий час підіймається у верхнє положення і зображення проектується на світлочутливий елемент. Важливо, що обидва зображення є майже ідентичними, що є найбільшою перевагою дзеркальної оптичної схеми. Фотограф має змогу отримувати на знімку саме той кадр, який він бачив у момент зйомки. На жаль, саме дзеркало і є найслабкішим елементом такої камери. По-перше, дзеркало має працювати швидко, тихо і передавати на корпус камери якнайменше вібрацій. По-друге, механізм підняття та опускання дзеркала має бути дуже надійним, а значить відносно важким. По-третє, наявність дзеркала не дозволяє суттєво зменшити розміри корпусу камери (хоча, для багатьох це не є недоліком, оскільки маленьку камеру нечітко фіксує долоньдолоня фотографа).