Відмінності між версіями «Злобін Микола Миколайович»

 
== Біографія ==
Народився [[14 серпня]] [[1874]]<ref>[http://www.petergen.com/publ/omsa3.shtml Список офіцерських чинів російського імператорського флоту]</ref> році. Закінчив Морський корпус. Почав військову службу мічманом на [[Балтійський флот|Балтійському флоті]]. Капітан 2-го рангу (6.12.1908). Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] у 1912 - 1918 рр. командував річковим канонерським човном «В'юга» на [[Амур]]і, а до цього декілька років був спочатку старшим офіцером згодом Командиром рятувального судна. Капітан 1-го рангу (30.07.1916). На початку 1918 року прибув до [[Київ|Києва]] де займав ряд посад в Міністерстві морських справ уряду [[УНР]]. 24 квітня 1919 року призначається Міністром морських справ УНР в уряді [[Борис Мартос|Бориса Мартоса]].
 
У 1891 році розпочав військову службу на [[Балтійський флот|Балтійському флоті]]. Мічман (15.09.1894). Лейтенант (18.04.1899). Капітан 2-го рангу (6.12.1908). Капітан 1-го рангу (30.07.1916). Перебував в закордонних плаваннях на: морехідних канонерських човнах: "Чорноморець" (1898-1899), "Кубанець" (1902). Командував міноносцями: "Живучий" (1907-1908), "Свірєпий" (1908-1909). Старший офіцер транспорту "Волхов" (1910-1911). З 1912 - 1917 рр. командував річковим канонерським човном «В'юга» на [[Амур]]і. Капітан 1-го рангу (30.07.1916).
Як міністр, займався формуванням дивізії морської піхоти, організацією її бойового вишколу і підготовки для боїв за визволення [[Україна|України]]. Спільно з [[Святослав Шрамченко|Святославом Шрамченком]], сформував 1-й Гуцульський полк морської піхоти на Покутті. А разом з [[Михайло Білинський|Михайлом Білинським]] 24 липня приступив до формування другого полку в Кам'янець-Подільському.
 
29 липня капітан 1 рангу Злобін, провів міністерську інспекцію новоствореного Гуцульського полку морської піхоти, своїм наказом увів його в дивізію Морської піхоти, яку включив до складу армійської групи генерала [[Омелянович-Павленко Михайло Володимирович|Михайла Омеляновича-Павленка]].
На початку 1918 року прибув до [[Київ|Києва]] де займав ряд посад в Міністерстві морських справ уряду [[УНР]]. 24 квітня 1919 року призначається Міністром морських справ УНР в уряді [[Борис Мартос|Бориса Мартоса]].
Як міністр, займався формуванням дивізії морської піхоти, організацією її бойового вишколу і підготовки для боїв за визволення [[Україна|України]]. Спільно з [[Святослав Шрамченко|Святославом Шрамченком]], сформував 1-й Гуцульський полк морської піхоти на Покутті. А разом з [[Михайло Білинський|Михайлом Білинським]] 24 липня приступив до формування другого полку в Кам'янець-Подільському. 29 липня капітан 1 рангу Злобін, провів міністерську інспекцію новоствореного Гуцульського полку морської піхоти, своїм наказом увів його в дивізію Морської піхоти, яку включив до складу армійської групи генерала [[Омелянович-Павленко Михайло Володимирович|Михайла Омеляновича-Павленка]].
В влітку 1919 року Рішенням уряду Міністерство морських справ УНР було ліквідовано і наказом по Морському міністерству №&nbsp;333 від 24 вересня 1919 року перетворили його на Головне управління Військово-Морського флоту загальновійськового міністерства, а з 20 березня 1920 року&nbsp;— в Головну Воєнно-Морську Управу, яку послідовно очолював Микола Злобін.
У квітні 1920&nbsp;р. Микола Злобін бере участь у наступі українсько-польських військ на [[Київ]]. Після звільнення Києва 7 травня в уряді УНР Начальник Морських сил [[контр-адмірал]] [[Михайло Остроградський]] наказав, для захисту мостів і переправ через [[Дніпро]], сформувати Дніпровську воєнну флотилію і флотський напівекіпаж.