Самозарядний карабін Симонова: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 168:
Де серединне відхилення&nbsp;— половина ширини центральної смуги розсіювання, що вміщує 50&nbsp;% усіх влучень, а серцевинна смуга&nbsp;— смуга розсіювання, що містить у собі 70&nbsp;% влучень.<ref>[http://vk.rshu.ru/materials/fire/op_manual.pdf Основы огневой подготовки]{{ref-pdf}}</ref>
 
== Варіанти ==
На основі СКС були розроблені мисливські промислові карабіни:
* '''[[ОП-СКС]]''' (мисливський промисловий&nbsp;— {{lang-ru|'''о'''хотничье-'''п'''ромышленный}})&nbsp;— СКС, перероблений на заводі «[[Вятско-Полянський машинобудівний завод|Молот]]» або Тульському збройовому заводі з бойової зброї в мисливський шляхом видалення припливу під [[багнет]], обпилювання прицільної планки до 300 метрів та додавання штифта у ствол (згідно з Законом «Про зброю»). В іншому СКС і ОП-СКС повністю ідентичні.<ref name="kalibr"/><ref name="orpeh">[http://www.shooting-ua.com/arm-books/arm_book_32.2.htm «Оружие пехоты 97»]</ref>
* '''[[ТО3-97 «Архар»]]''' &nbsp;— варіант, розроблений на Тульському збройовому заводі і який відрізняється від СКС кріпленням для оптичного прицілу ПО-4х34<ref «Архар»>[[:en:Image:SKS modified.jpg|Фотография охотничье-промыслового карабина Симонова с креплением для оптического прицела]]</ref> та видозміненою дерев'яною або пластиковою ложею, придатнішою для полювання. Прицільна планка обмежена до 300 метрів, мається штифт у стволі.<ref name="kalibr"/><ref name="orpeh"/>
* '''КО СКС''' (карбін мисливський&nbsp;— {{lang-ru|'''к'''арабин '''о'''хотничий}})&nbsp;— варіант [[ЦКИБ СОО]], Росія.<ref name="kalibr"/>
* '''СКС-МФ'''&nbsp;— виробляє [[НВО «Форт»]], Україна.
 
Ці карабіни користуються великою популярністю серед [[мисливець|мисливців]]-промисловиків завдяки невисокій ціні, простоті в обслуговуванні, невибагливості та надійності. Карабін безвідмовно працює при температурах від -50−50 до +50 градусів Цельсія (показником високої надійності СКС може служити той факт, що саме цей карабін взяли з собою учасники експедиції «Трансарктика 2006» для захисту від білих ведмедів<ref name="арктика">[http://bask.ru/news/trans_.html «Трудности на пути экспедиции „Трансарктика 2006“» на сайті bask.ru]</ref>). Прийнято вважати, що переважно ці варіанти СКС використовуються для стрільби по швидким та відносно невеликим тваринам на кшталт вовків або лисиць, оскільки патрон 7,62 × 3962×39&nbsp;мм не дозволяє ефективно вражати велику дичину.<ref name="kalibr"/> Водночас необхідно врахувати, що поширена думка про недостатню ефективність патрона 7,62 × 3962×39 на традиційних для Росії полюваннях можна обґрунтувати, лише порівнюючи цей калібр зі свідомо потужнішим (наприклад, [[7,6262×54 ×54мм]]). Слабка зупиняюча дія кулі стандартних бойових патронів (а не низька ефективність патрона в цілому, як прийнято вважати), помножена на невміння стріляти&nbsp;— ось основна причина усіляких розповідей про лосів та кабанів з десятком поранень.<ref>[http://www.arms.ru/Guns/sniper/sks001.htm Самозарядный карабин Симонова]</ref>. Проблема вирішується використанням на полюванні мисливських боєприпасів з напівоболонковими або [[Експансивна куля|експансивними кулями]], що володіють достатньою дією, яка зупиняє при ураженні середнього звіра (вовк, кабан, олень, ведмідь, косуля) та забезпечують впевнене ураження дичини.<ref>[http://www.gun.ru/oxota0421.htm Оружейный портал GUN.ru Охотничьи пули экспансивного действия.]</ref>
 
Враховуючи величезну кількість СКС, які, після розпаду СРСР, знаходяться на [[склад|складах]]ах у Російській Федерації, Україні, Білорусі та інших республіках колишнього Радянського Союзу існує ряд підприємств, які займаються переробкою карабінів СКС в ОП-СКС та «Архар», після чого карабіни вже в цивільному варіанті надходять у торговельну мережу.
 
== Країни-експлуатанти ==