|
[[1648]] року козаки під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] підняли [[Хмельниччина|повстання проти панування Польщі]]. У травні того року [[Битва під Жовтими Водами|під Жовтими Водами]] вони одержали першу перемогу, що сприяла дальшому розгортанню визвольної війни. Незабаром поляки були вщент розгромлені козаками під Корсунем, Пилявцями.
Відтак того ж року Хмельницький рушив до Галичини. Тоді прямуючи до Львова, козаки на чолі з гетьманом проходили Озерну. Наступного [[1649]] року лицар козацької слави на західній околиці містечка готував своє військо до Зборівської битви. Тут у глибоких видолинках місцевості була можливість приховати військові загони для несподіваного нападу на ворога та забезпечити коням водопій. З відтіляЗвідтіля гетьман з своїм військом вирушив до битви і [[16 серпня]] почав здобувати Зборів, а з Озерної на допомогу козакам підходили татарські відділення, частина яких була залишена ще під Озерною. І уУ жорстокій [[Зборівська битва 1649|Зборівській битві]] козаки знову одержали перемогу.
У [[1655]] році [[Богдан Хмельницький]], об'єднавши свої сили уже з російськими військами під проводом [[Бутурлін Василь Васильович|Василя Бутурліна]], пішов походом на [[Кам'янець-Подільський]], а далі подався до Львова. Взявши викуп як грішми так і дорогоцінностями, гетьман відступив від Львова. Повертаючись, [[козаки]] мали [[битва під Озерною|бій під Озерною]] з татарами, які поспішали на допомогу полякам. Битва закінчилася безрезультатними переговорами хана з Хмельницьким. У цій битві [[18 листопада]] був тяжко поранений сотник Бенюга, який помер і похований на околиці Тернополя., Сьогоднісьогодні його могила у паркуПарку національного відродження. Таким чином, Озерна не раз вітала у себе славного сина українського народу гетьмана війська запорозького БогданаБ. Хмельницького. З тих часів на озернянській землі залишилася могила полеглих козаків, невисокий пагорб якої піднімався над землею при автошляху з південного боку «кривулі», де дорога на Зборів відхиляється на північний захід. ''Коли утворився в Озерній [[колгосп]], пагорб могили зрівняли з землею.''
У [[1740]] році внучка короля Марія КаролинаКароліна де Буйон продала їх феодаламмаєток [[Радзивілли|Радзівіллам]]. В Озерній був замок, який знаходився на земляних валах, де сьогоднішня [[лікарня]]. Пізніше його зруйнували кочовики. Збігали десятиліття. На місці зруйнованого, завмерлого містечка, на старих згарищах з'являлися нові житла. Озерна почала оживати, у [[1772]] році вона мала 150 осель.
Панування ПольщіКорони Польської тривало до 1772 року, коли внаслідок [[Поділи Речі Посполитої|першого поділу Польщі]] Озерна, як і [[Галичина]], відійшла до АвстріїАвстрійських володінь монархії Габсбурґів. Це більш як 400 річне панування Польщі принесло сюди важкі випробування. Поступово посилювались національне та релігійне гноблення і експлуатація селян польськими феодалами. Зростали панські фільварки за рахунок селянських земель і одночасно збільшувалась [[панщина]]. Польські магнати встановили надзвичайно важкий панщизняний режим. Селяни- селяни працювали іноді до п'яти днів на тиждень на панських ланах. Це змушувало їх чинити опір експлуататорам., Піднімалисьтраплялись селянські повстання.
=== Австрійський період ===
|
