Староство: відмінності між версіями

'''Старо́ство''' — адміністративно-територіальна і господарська одиниця:.

1. Адміністративно-територіальна і господарська одиниця вВ державних володіннях у [[Польща|Польському королівстві]], [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському]] та на українських і білоруських земляхземель, що входили до їх складу. До складу ''староства'' входили одне і більше [[місто|міст]] та містечок й кілька сіл. ''Староство'' надавали вищим урядовцям ([[магнат]]ам, багатій [[шляхта|шляхті]]) за службу. В їхніх руках перебувала вся повнота [[влада|влади]], за винятком права надавання [[привілей|привілеїв]].

На [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]], зокрема:

* [[Білоцерківське староство]] належало, зокрема, князю [[Василь Костянтин Острозький|Василю-Костянтину Острозькому]], згодом його синові [[Острозький Януш Васильович|Янушу]]

* [[Корсунське староство]] з кінця [[XVI]] ст. перебувало в руках, зокрема, [[Даниловичі]]в

У [[1540]]–[[1793]] роки існувало [[Барське староство]], або Ровсько-Барське, яким керував [[староста]] Барський. У [[1630-ті|30]]—[[1640-ві|40]]  роки [[17 століття|XVII ст.]] існували [[Білоцерківське староство|Білоцерківське]], [[Богуславське староство|Богуславське]], [[Гадяцьке староство|Гадяцьке]] (утворене [[1634]] р.), [[Житомирське староство|Житомирське]], [[Канівське староство|Канівське]], [[Корсунське староство|Корсунське]], [[Любецьке староство|Любецьке]], [[Овруцьке староство|Овруцьке]], [[Остерське староство|Остерське]], [[Переяславське староство|Переяславське]], [[Черкаське староство|Черкаське староства]].

2. У західноукраїнських землях (Галичина, Галицьке Поділля, Буковина, Закарпаття), що з кінця [[XVIII ]]ст. знаходились у складі імперії Габсбургів (з 1804 року — [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]], з 1867 — [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]]), у [[1918]]/[[1919]]–[[1939]] рр. [[Польща|Польщі]], очолюване старостою [[повіт]]ове управління, яке здійснювало адміністративну владу на території [[повіт]]у. Апарат управління ''староства'' складався з секторів (рефератів) і відділів. Основне місце займали відділи безпеки. Адміністративні відділи здійснювали нарівні з органами суду і прокуратури каральну політику (так звана «адміністративно-каральна юстиція»), засуджуючи до тюремного ув'язнення строком до трьох місяців і до штрафів до 3 тисяч [[Злотий|злотих]]. Другорядне положення в апараті повітових ''староств'' займали сектори і відділи охорони здоров'я, соціального забезпечення, сільського господарства тощо, оскільки цим галузям адміністрації в Західній Україні уряд Польщі приділяв мінімальну увагу.