Гулак-Артемовський Петро Петрович: відмінності між версіями

Народився в містечку [[Городище (місто)|Городищі]] [[Київська губернія|Київської губернії]] (нині Черкасясяська[[Черкаська область| область]]) в сім'ї священика. Не закінчивши академію, у [[1813]] році почав викладати в приватних пансіонах [[Бердичів|Бердичева]], вчителював у будинках багатих польських поміщиків. У [[1817]] році переїхав до [[Харків|Харкова]] і вступив до [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|університету]] вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови. З [[1820]] року йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики. У 1821 році П. П. Гулак-Артемовський здав кандидатський і магістерський іспит, захистив дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней» і отримав ступінь магістра. Через два роки був обраний ад'юнктом російської історії та статистики, у 1825 — екстраординарним; 1828 — ординарним професором. У 1831 і 1833 рр. — секретар етико-політичного відділення, член училищного комітету при Харківському університеті. З 1841 р. до виходу у відставку в 1849 р. — ректор [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]]