Заломлення: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
SerjHL (обговорення | внесок)
м вікіфікація, правопис
Рядок 2:
[[Файл:Fénytörés.jpg|thumb|Заломлення]]
[[Файл:Refraction-with-soda-straw.jpg|thumb|Через заломлення світла пластикова трубочка у склянці здається зламаною]]
[[Файл:Uniformity.jpg|thumb|Демонстрація явища заломлення світла скляннимискляними келихами]]
 
'''Зало́млення''', або '''рефракція''' або '''залом'''  — зміна напрямку поширення [[випромінювання]] при проходженні межі розділу двох середовищ з різною [[оптична густина|оптичною густиною]] (наприклад, [[повітря]]-[[скло]], [[скло]]-[[вода]]).
 
== Загальна характеристика ==
Рядок 10:
Кут, на який змінюється напрям поширення випромінювання, залежить від оптичної густини обох середовищ, а також від [[довжина хвилі|довжини хвилі]] самого випромінювання. Явище заломлення широко використовується в [[оптика|оптиці]]. Наприклад, випромінювання, заламуючись у [[Призма (оптика)|призмі]], розкладається на [[спектр]].
 
Математично заломлення світла описується [[закон Снеліуса|законом Снелліуса]] та [[формули Френеля|формулами Френеля]].
 
При заломленні світла деякими кристалами виникає не один, а два заломлені промені, які розповсюджуються в різних напрямках. Це явище називається [[Подвійне променезаломлення|подвійним променезаломленням]].
 
Стосовно [[світло]]вих променів розрізняють такі види рефракції:
* астрономічну (відхилення променя від світила земною атмосферою в напрямі щільніших її шарів, у результаті чого видимі зенітні відстані завжди здаються меншими за істинні);
* земну, що відбувається в нижніх шарах атмосфери і відчутно впливає на результати високоточних геодезичних вимірювань;
* диференціальну, що виявляється як різниця впливу загальної рефракції на візирні лінії під час вимірювання відстаней далекомірами подвійного зображення.
 
Рядок 34:
 
* Кут, утворений надхідним [[світловий промінь|променем]] із [[Нормаль (геометрія)|нормаллю]] до площини розділу середовищ, називається ''кутом падіння''.
* Кут, утворений відбитим променем із [[Нормаль (геометрія)|нормаллю]] до площини розділу середовищ, називається ''кутом відбивання''.
* Кут, утворений заламаним променем із [[Нормаль (геометрія)|нормаллю]] до площини розділу середовищ, називається ''кутом заломлення''.
* Площина, в якій лежать промені, називається ''площиною падіння''.
* Відношення інтенсивності відбитого променя до інтенсивності променя, який падає на межу розділу, називається ''коефіцієнтом відбивання''.
* Відношення інтенсивності заломленого променя до інтенсивності променя, який падає на межу розділу, називається ''коефіцієнтом проходження''.
* КОЕФІЦІЄНТКоефіцієнт ЗЕМНОГО ЗАЛОМЛЕННЯземного заломлення — відношення радіуса Землі до радіуса рефракційної кривої, утвореної променем візування, викривленим у приземному шарі атмосфери. Приблизно коефіцієнт земного заломлення дорівнює 0,14-0,16; враховується в [[нівелювання|тригонометричному (геодезичному) нівелюванні]].
 
== Інтернет-ресурси ==
{{commons category|Refraction}}
* [http://www.falstad.com/ripple/ex-refraction.html Java illustration of refraction]{{ref-en}}
* [http://www.phy.hk/wiki/englishhtm/RefractionByPrism.htm Java simulation of refraction through a prism]{{ref-en}}
 
== Література ==
* [http://www.twirpx.com/file/267260/ Вакуленко М.  О.  Тлумачний словник із фізики : [6644 статті] / М.  О.  Вакуленко, О.  В.  Вакуленко. — К. : Видавничо-поліграфічний центр "«Київський університет"», 2008. — 767 с.
* {{МГЕ|nocat=1}}
 
Рядок 55:
[[Категорія:Світлотехніка]]
[[Категорія:Термінологія телекомунікацій]]
 
[[ml:അപവര്‍ത്തനം]]