Кулемет Калашникова: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 52:
* '''ПКТМ''' (Індекс ГРАУ — 6П7К) — кулемет Калашникова танковий модернізований.
{{Firearm
|name=7,62-мм кулемет Калашникова
|image=[[Файл:PKM DD-ST-85-01257.JPEG|330px]]
|caption=
|origin={{SU}}
|type=[[єдиний кулемет]]
|is_ranged=yes
|is_bladed=
|is_explosive=
|is_artillery=
|is_vehicle= ПКБ
|service=З 1961 року
|introduction= [[1961]]
|used_by=[[СРСР]], колишні союзні республіки, [[Варшавський Договір|країни Варшавського Договору]] та інші країни
|wars=Всі війни другої половини [[ХХ століття]]
|designer=[[Калашников Михайло Тимофійович|Михайло Тимофійович Калашников]]
|design_date=1961
|manufacturer=[[Іжевський машинобудівний завод|Іжмаш]], [[НТК "Завод точної механіки"|ЗТМ]]
|production_date=1961 — по т.ч.
|number=Більше 1 000 000
|variants=ПК<br/> ПКС <br/>ПКМ<br/>ПКТ<br/>ПКБ<br/> ПКМС
|weight=8,99 кг на сошках <br/>16,48 кг на [[Станок-тринога|тринозі]]
|length=1173 мм
|part_length=658 мм
|crew= 1
|cartridge=[[7,62×54 мм R]]
|caliber= 7,62
|action=Поворотний затвор; автоматика на основі відводу порохових газів
|rate=650/800 ''(ПКТ)'' постр/хв,<br/>Практична швидкострільність — до 250 постр/хв
|velocity=825/855 ''(ПКТ)'' м/с
|range=1500 м
|max_range= 3800
|feed=[[Стрічка (зброя)|стрічка]] (100/200/250''(ПКТ)'' набоїв)
|sights= механічний секторний (оптичний)
}}
'''7,62-мм кулемет Калашникова (ПК)''' — радянський [[кулемет]], розроблений [[Калашников Михайло Тимофійович|Калашниковим М. Т.]] як єдиний кулемет для Збройних Сил СРСР. ПК був прийнятий на озброєння [[Радянська армія|Збройних Сил СРСР]] в 1961 році. Ним користувались у багатьох війнах і збройних конфліктах другої половини [[20 століття|XX століття]] та початку XXI.
== Варіанти і модифікації ==
'''ПК''' — кулемет Калашникова з сошками.
Варіанти ''ПКБ'' і ''ПКС'' відрізняються від ПК лише заводською комплектацією, що визначає їх призначення:
* якщо ПК встановлюється на треножний верстат, то називається '''ПКС''' (станковий).
* якщо ПК встановлюється на бронетранспортер (за допомогою поворотного кронштейна), то називається '''ПКБ''' (бронетранспортерний). Поворотний кронштейн має офіційну назву «Установка». Кулемет ставили лише на бронетранспортери без башти (в бронетранспортерах з баштою використовується '''ПКТ''').
''Треножний верстат'' до ПКС і ''установка'' до ПКБ мали серійний номер і їх закріплювали в підрозділі за певним кулеметом записом у формулярі. Всі три кулемети (точніше — один з трьома назвами, в залежності від того, де встановлений) прийняті на озброєння в 1961 році замість [[РП-46]], [[СГМ]] і [[СГМБ]] відповідно.
Треножний верстат для ПКС полегшує прицільний вогонь кулемета з [[Довгочасна вогнева точка|ДВТ]] чи [[окоп]]у, стрільбу по повітряних цілях і в гірській місцевості.
Установка для ПКБ складається з вертлюга (що забезпечує горизонтальне наведення), сектора (що забезпечує вертикальне наведення), тримача (утримує патронну коробку підвищеної місткості на 200/250 патронів), пружинного амортизатора, що пом'якшує віддачу, рами (з'єднує кулемет з установкою) і гильзоуловлювач (що дозволяє уникнути захаращення внутрішнього простору БТР). У комплект ПКБ входили сошки і приклад, що дозволяло за потреби використовувати його поза бойової машини. У цьому випадку він знову перетворювався на звичайний ПК.
ПКБ використовувався на бронетранспортерах, що мали конструкцію з відкритим верхом без поворотної башти ([[БТР-40]], [[БТР-152]], [[БРДМ-1]], [[БТР-50]]) а також на безбаштових ранніх варіантах [[БТР-60]] — БТР-60П і БТР-60ПА. Оскільки зазначені типи бронетранспортерів були практично повністю зняті з озброєння ЗС СРСР, дана модифікація є рідкістю.
'''ПКМ''' — кулемет Калашникова модернізований. Прийнятий на озброєння в 1969 році на заміну ПК. Відрізняється меншою масою. Варіанти мали в заводській комплектації ''триножний верстат'' або ''установку'' , називаються відповідно '''ПКМС''' і '''ПКМБ.'''
Для використання у варіанті ПКМС тоді ж був прийнятий новий триножний верстат 6Т5 конструкції Степанова. При збереженні всіх позитивних якостей попереднього верстата він на 3 кг легше, і крім того має:
* Спеціальні ремені для кріплення в похідному положенні коробок із стрічками; таким чином в похідному положенні разом з верстатом переноситься до 2 коробок із стрічками по 200 патронів;
* Кріплення на ніжках верстата для коробки зі стрічкою в бойовому положенні; таким чином в бою один солдат може переносити кулемет разом з верстатом і патронної коробкою, не витягуючи стрічку з кулемета.
Крім того, так само як і у [[Верстат Саможенкова|верстаті Саможенкова]], в новому верстаті можна встановлювати кулемет для зенітної стрільби.
'''ПКТ''' — кулемет Калашникова танковий, з важчим стволом і обладнаний електроспуском. Він встановлюється в баштах танків та інших бойових броньованих машин (БМП, БМД, БТР −60ПБ/70/80/90, МТ-ЛБ, БМПТ, БРДМ, БРМ). Прийнятий на озброєння в 1962 році для заміни кулемета СГМТ.
'''АЕК-999 «Барсук»''' — варіант ПКМ з новим кулеметним стволом виробництва Ковровського механічного заводу<ref> М. Р. Попенкер. [http://world.guns.ru/machine/rus/a-single-gun-aek-999-quotbadgerquot-r.html Єдиний кулемет АЕК-999 «Барсук»] / сайт Сучасне стрілецька зброя світу</ref>
'''ПКТМ''' — кулемет Калашникова танковий модернізований. Прийнятий на озброєння в 1998 році<ref> Постанова від 8 вересня 1998 N 1077 «Про прийняття на озброєння Збройних сил Російської Федерації окремих видів озброєння і патронів»</ref> .
'''[[КМ-7,62]]''' — український варіант ПКМ, з встановленою на ствольній коробці прицільною [[планка Вівера|планкою Вівера]].
{| class="wikitable sortable"
|+Варіанти кулемета
|-
!Варіант
!Індекс ГРАУ
!Розшифровка
|-
| <center>ПК</center>
| <center>6П6</center>
| кулемет Калашникова на сошці
|-
| <center>ПКС</center>
| <center>6П3<center></center></center>
| кулемет Калашникова станковий
|-
| <center>ПКБ</center>
| <center>6П10</center>
| кулемет Калашникова бронетранспортерний
|-
| <center>ПКМ</center>
| <center>6П6М<center></center></center>
| кулемет Калашникова модернізований на сошці
|-
| <center>ПКМС</center>
| <center>6П3М<center></center></center>
| кулемет Калашникова модернізований станковий
|-
| <center>ПКМБ</center>
| <center>6П10М<center></center></center>
| кулемет Калашникова модернізований бронетранспортерний
|-
| <center>ПКТ</center>
| <center>6П7<center></center></center>
| кулемет Калашникова танковий
|-
| <center>ПКТМ</center>
| <center>6П7К<center></center></center>
| кулемет Калашникова танковий модернізований
|}
== Тактико-технічні характеристики ==
{| class="wikitable"
! Варіант
! ПК
! ПКМ
! ПКТ
|-
| Маса (кг)
| 9,0
| 7,5
| 10,5
|-
| Маса ствола (кг)
| 2,6
| 2,4
| 3,23
|-
| Довжина (мм)
| 1173
| 1196
| 1098
|-
| Довжина ствола без полум'ягасника (мм)
| 605
| 605
| 722
|-
| Початкова швидкість кулі (м/с)
| 825
| 825
| 855
|-
| Скорострільність (пострілів на хвилину)
| 650
| 650
| 700
|-
| Практична скорострільність (пострілів на хвилину)
| 250
| 250
| 250
|-
| Маса коробки з спорядженої стрічкою на 100, 200 або 250 патронів
| 3,9/8,0/-
| 3,4/6,2/-
| -/-/9,4
|}
{| class="wikitable"
|+ Верстат
|-
| Варіант
| 6T2
| 6T5
|-
| Маса (кг)
| 7,5
| 4.5
|-
| Кут прицілу, °
| від −15 до +15
| від −10 до +20
|}
== Конструкція ==
[[Файл:A Kurdish Peshmerga officer fires a PKM in Mosul, .jpg|thumb|left|Живлення патронами — з нерозсипної металевої стрічки, подача стрічки — тільки праворуч]]
[[Файл:Machine Gun PKMS.jpg|thumb| Кулемет ПКС, з нічним прицілом]]
Кулемет Калашникова використовує газовідвідну автоматику, замикання ствола здійснюється поворотним затвором. Вогонь ведеться тільки чергами, з відкритого затвора. У піхотному і бронетранспортерному варіантах кулемет оснащений складаною сошкою, скелетним прикладом і пістолетною рукояткою керування вогнем. У станковому варіанті кулемет встановлюється на універсальний складаний верстат-триногу. Для ведення вогню по повітряних цілях верстат має спеціальну штангу-адаптер. Прицільні пристосування відкриті, регульовані. Кулемет також може оснащуватися оптичними або нічними [[приціл]]ами.
[[Файл:PKM of Hungarian Army.JPG|left|thumb|ПКМ угорської армії]]
[[Ударно-спусковий механізм]] зі зворотно-бойовою пружиною, забезпечує тільки автоматичний вогонь. Газовідвідний вузол має трьохпозиційний газовий регулятор. Охолодження ствола повітряне, [[Ствол (зброя)|ствол]] швидкозмінний, для зручності заміни має ручку для перенесення. Живлення патронами — з нерозсипної металевої стрічки, подача стрічки — тільки праворуч. Подача патрона зі стрічки — двоступенева, при відході затворної групи назад патрон витягується зі стрічки захватами вилучника і знижується на лінію подачі. Потім, після натискання на спусковий гачок, група затвора рухається вперед, патрон досилається в ствол. Бойовий взвод перебуває на рамі затвора, з нею пов'язаний ударник. Коли після замикання затвора рама затвора продовжує рух вперед, ударник під її дією просувається по каналу в остові затвора і розбиває капсуль. У танковому варіанті кулемета (ПКТ) замість спускового гачка встановлений електромагнітний спусковий механізм (електроспуск), що включається кнопкою розташованою на блоці наведення знаряддя на танку або БМП або розташованої на рукоятці повороту башти на БТР. Електроспуск з'єднується з бортовою мережею бронемашини кабелем захищеним гнучкою трубкою з крученого дроту завдовжки 50 сантиметрів. На випадок відмови електроспуску або відсутності напруги в бортовій мережі бронемашини, на танковому варіанті кулемета (ПКТ) передбачена механічна система відкриття вогню. Механічний спуск розташований вище блоку електроспуску на потиличнику ствольної коробки і представлений горизонтально розташованої гашеткою, яку утримує у вертикальному положенні запобіжна планка.
Кулемети серії ПК/ПКМ відрізняються винятково високою надійністю і користуються заслуженою популярністю у військах.
== Танковий кулемет ПКТ ==
[[Файл:Machine gun PKT.jpg|thumb|ПКТ]]
Танковий варіант має важчий і довший ствол, а також змінений вузол газовідведення для зменшення загазованості бойового відділення. Важкий ствол з товщими стінками дозволяє вести інтенсивніший вогонь без заміни ствола. На танковому варіанті відсутні механічні прицільні пристосування, приклад, пістолетна рукоятка і сошки. Для відкриття вогню використовується електроспуск приєднаний до бортової мережі.
У разі відсутності напруги в бортовій мережі, в потиличній частині ствольної коробки ПКТ, над блоком електроспуску, є механічний спуск, виконаний у формі вертикально розташованої гашетки, яку утримує підпружинений запобіжник, розташований в горизонтальній площині. Запобіжник виступами входить в пази гашетки, чим фіксує її. В такому випадку для виконання стрільби необхідно віджати запобіжник вниз і натиснути на гашетку в напрямку пострілу. По закінченню стрільби гашетка і запобіжник під впливом пружин повертаються у вихідне положення коли запобіжник фіксує гашетку.
Єдиним штатним спеціалізованим пристосуванням для ПКТ є так звана ''Трубка Холодної пристрілки (ТХП),'' що служить для вивірки танкового кулемета і прицілу, що закріплюється індивідуально за кожним кулеметом.<ref> [http://www.padabum.com/d.php?id=14645 Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм пулемет Калашникова (ПК, ПКС, ПКБ і ПКТ) (1971)]</ref>
=== Переробка кулемета ПКТ в піхотний варіант ===
[[Файл:Переделка пулемёта ПКТ.jpg|thumb|Переробка танкового кулемета ПКТ в піхотний варіант]]
Протягом численних локальних конфліктів на початку 90-х, на території колишнього СРСР, у представників незаконних збройних формувань виник гострий попит на ручні кулемети як на основний засіб підтримки піхоти. Водночас у сторін конфліктів з'явилася велика кількість кулеметів ПКТ, викрадених у військових частинах, знятих з підбитим в боях або виведеної з ладу бронетехніки. Природним кроком з подолання подібного дефіциту слід вважати дрібносерійне виробництво по переробці в умовах механічних майстерень цивільного профілю танкових кулеметів ПКТ в піхотний варіант.
Схема переробки, що отримала найбільше поширення, була наступною:
* З кулемета знімався блок електроспуску.
* До місця, що звільнилось на потиличнику ствольної коробки, накладними сталевими пластинами за боковини ствольної коробки клепочним з'єднанням прикріплювався приклад з пістолетною рукояткою з цілісного шматка пластика або з багато разів склеєних шарів фанери.
* Запобіжна планка віддалялася, а частково обрізана гашетка з'єднувалась з саморобним гачком, під який випилювати щілину в дні ствольної коробки.
* На вузлі газовідведення ствола кріпили болтовим з'єднанням бляшану скобу з сошками з товстого сталевого прута з загостреними кінцями.
* На ствол в передній частині зварюванням кріпився виступ з мушкою.
* На кришку ствольної коробки клепочним з'єднанням приєднувався сталевий куточок з радіальним вирізом, який грав роль прицільної планки.
Зважаючи на максимальне спрощення процесу переробки, на отриманих кулеметах були відсутні такі елементи піхотного кулемета ПКМ, як: запобіжник вогню, кронштейн для кріплення коробки з патронами, запобіжна скоба на спусковому гачку, тримач на сошці для збірного шомпола, гнізда в прикладі для маслянки і для пенала з миючими приладдям. Унаслідок подібних спрощень перероблений кулемет ПКТ поступався ПКМ за габаритними та ваговими показниками, по зручності перенесення в умовах бою, з безпеки і по точності ведення прицільного вогню. Єдиною перевагою переробленого ПКТ перед ПКМ виявилася можливість вести інтенсивніший і триваліший вогонь завдяки важчому стволу.
Кулемети подібної конструкції широко використовувалися під час Карабахської війни, на Першій та [[Друга чеченська війна|Другій]] чеченських війнах, в Громадянській війні в Таджикистані, в Південно-осетинській війні (1991–1992), в Грузино-абхазькій війні (1992–1993)<ref> [http://bratishka.ru/archiv/2001/7/2001_7_3.php ДОСВІД оплачених КРОВ'Ю: Зброя першої чеченської війни — Журнал «Братик»]</ref><ref> [http://vadimvswar.narod.ru/ALL_OUT/TiVOut0204/MMG/MMG016.htm Сучасні єдині і великокаліберні кулемети — 0016.htm]</ref> .
== Виробництво ==
[[Файл:SloveneM84.jpg|thumb|кулемети Zastava M84]]
Крім СРСР, виробництво кулемета ПК і його модифікацій було освоєно в декількох країнах світу:
* {{Країна з прапорцем|Болгарія}} — в 1971–1973 роки було освоєно та розпочато серійне виробництво кулемета ПК, а в 1976–1978 роки — танкового кулемета ПКТ<ref> [http://www.arsenal-bg.com/history.htm HISTORY OF «ARSENAL» AND BRIEF DESCRIPTION OF ITS ACTIVITY] / офіційний сайт збройової фабрики «Arsenal Ltd.»</ref> ; надалі, були розроблені модифіковані варіанти кулемета ПКМ (з пластмасовою фурнітурою) — MG-1 і MG-1M;
* {{Країна з прапорцем|Китай}} — кулемет ПКМ випускається компанією «NORINCO» під найменуванням «Тип 80»;
* {{Країна з прапорцем|Польща}} — кулемети ПК (PKM), ПКТ (PKT) та їх модифікації виробляються з 1968 року, після переходу на стандарти НАТО у 1997–2000 роки був розроблений варіант UKM-2000 під патрон [[7.62x51 НАТО|7,62×51 мм]]<ref> Сергій монетників. [http://www.bratishka.ru/archiv/2005/11/2005_11_5.php Зброя для «Грім»] . / / Журнал «Братик», № 11, 2005</ref> .
* {{Країна з прапорцем|Румунія}} — кулемет ПКМ випускається компанією «ROMARM» під найменуванням Cugir Mitraliera md. 66;
* {{Країна з прапорцем|Сербія}} — кулемет ПК випускається компанією «Застава Зброя» під найменуванням «Застава М84», ПКТ — під найменуванням «Застава М86»
* {{Країна з прапорцем|Україна}} — заводом «Маяк» виробляються ПКМ (під назвою [[КМ-7,62]]) і ПКТ (під назвою КТ-7,62<ref>''«аналогова» епопея почалася зовсім не сьогодні.'' ''Ще в 2005 році також рішенням міністра оборони України танкові кулемети НСВТ і ПКТ стали замінюватися аналогічними українськими — КТ-12, 7 і КТ-7, 62'' "<br/>Борис Такаєв. [http://hvylya.org/analytics/economics/kak-by-ne-plagiat-ukrainskoj-oboronki.html Як би не плагіат української «оборонки»]</ref>)
== Застосування ==
[[Файл:7,62 KK PKM.JPG|thumb|250px|ПКМ фінської армії.]]
{{multicol}}
* {{RUS}}<ref name="jones2009"/>
* {{ALB}}
* {{AFG}}<ref name="jones2009">Jones, Richard D. ''Jane's Infantry Weapons 2009/2010.'' Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.</ref>
* {{AZE}}<ref name="jones2009"/>
* {{ARM}}<ref name="jones2009"/>
* {{BLR}}<ref name="jones2009"/>
* {{BGR}}<ref name="jones2009"/><ref name="g3defencemag"> [http://en.calameo.com/read/000127853fed679f5ecec G3 Defence Magazine August 2010]</ref>
* {{BIH}}<ref name="jones2009"/>
* {{
* {{GEO}}<ref name="jones2009"/>
* {{ISR}}
* {{IRQ}}<ref name="jones2009"/>
* {{IRN}}<ref name="jones2009"/>
* {{
* {{CAM}}<ref> [http://www.smallarmssurvey.org/files/sas/publications/w_papers_pdf/WP/WP4_Cambodia.pdf Small Arms Survey — Working Papers]</ref>
* {{KAZ}}<ref name="jones2009"/>
* {{CHN}}<ref> [http://web.archive.org/web/20071016150656/http://sinodefence.com/army/crewserved/type80gpmg.asp Type 80 7.62mm General Purpose Machine Gun.] Перевірено 11 вересня 2008</ref>
* {{KGZ}}<ref name="jones2009"/>
* {{COD}}
* {{COG}}
* {{CRO}}<ref name="jones2009"/>
* {{CUB}}<ref name="jones2009"/>
* {{
* {{POL}}<ref name="jones2009"/><ref name="g3defencemag"></ref>
* {{ROM}}<ref name="jones2009"/><ref name="g3defencemag"></ref>
* {{STP}}<ref name="jones2009"/>
* {{SRB}}<ref name="jones2009"/>
* {{SYR}}<ref name="jones2009"/>
* {{SVK}}
{{multicol-break}}
* {{
* {{LKA}}
* {{CPV}}<ref name="jones2009"/>
* {{LAO}}<ref name="jones2009"/>
* {{LVA}}<ref name="jones2009"/>
* {{LTU}}<ref name="jones2009"/>
* {{MKD}}<ref name="jones2009"/>
* {{MLI}}<ref name="jones2009"/>
* {{MOZ}}<ref name="jones2009"/>
* {{MDA}}<ref name="jones2009"/>
* {{MNG}}<ref name="jones2009"/>
* {{FIN}} (був відомий як ''7,62 КК ПКМ).''<ref> [http://www.forsvarsmakten.fi/maavoimat/kalustoesittely/index.dsp?level=63&equipment=43 Puolustusvoimat]</ref>
* {{TJK}}<ref name="jones2009"/>
* {{CZE}}
* {{CHE}}
* {{UKR}}<ref name="jones2009"/>
* {{TKM}}<ref name="jones2009"/>
* {{HUN}}
* {{SWE}} (відомий як «Kulspruta 95»)<ref> [http://www.forsvarsmakten.se/sv/Materiel-och-teknik/Fordon/Pansarbandvagn-401/ Swedish Defence Forces]</ref>
* {{UZB}}<ref name="jones2009"/>
* {{VIE}}<ref>{{cite web|url=http://www.alphaco.us/alpha-co/nvaweapons1.htm|title=alphaco.us at Directnic|accessdate=2013-01-06|archiveurl=http://www.webcitation.org/6E2shutn0|archivedate=2013-01-30}}</ref>
* {{ERI}}<ref name="jones2009"/>
* {{EST}}<ref name="jones2009"/>
* {{GIN}}<ref name="jones2009"/>
* {{GNB}}<ref name="jones2009"/>
* {{ZMB}}<ref name="jones2009"/>
* {{UGA}}<ref name="jones2009"/>
* {{TCD}}<ref name="jones2009"/>
{{multicol-end}}
== Див. також ==
* «[[Печеніг]]» — російський єдиний кулемет, розроблений на основі ПКМ.
== Зображення ==
ПКМ:
<gallery>
File:PKM - OSN Saturn (1).jpg
File:PKM - OSN Saturn (3).jpg
File:PKM - OSN Saturn (4).jpg
</gallery>
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [http://www.gewehr.ru/2006/12/29/pulemet_kalashnikova.html Опис ПК на сайті gewehr.ru]
* [http://world.guns.ru/machine/mg07-r.htm Опис ПК на сайті world.guns.ru]
{{Сімейство АК}}
[[Категорія:Сімейство АК]]
[[Категорія:Єдині кулемети]]
[[Категорія:Кулемети СРСР]]
[[Категорія:Кулемети Росії]]
== Примітки ==
{{примітки}}
| |||