Вікіпедія

Висоцький Микола Петрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Othernames|Висоцький}}
{{Особа
| ім'я = Висоцький Микола Петрович
| місце_проживання = [[Крим]]
| інші_імена =
| зображення = Vysotskij Nikolaj Petrovich.jpg
| розмір_зображення =
| підпис_зображення = ''Висоцький Микола Петрович''
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 12.10.1751
| місце_народження =
| дата_смерті = 1827
| місце_смерті = [[Златопіль (місто)|Златопіль]]
| причина_смерті =
| громадянство = {{RUSold}}
| національність =
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = командир [[Харків]]ського [[гусар]]ського полку
| титул = [[флігель-ад'ютант]]
| військове звання = [[генерал-майор]]
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| віросповідування = синодальне [[Православ'я]]
| чоловік =
| дружина = Марія Іванівна Наумова
| діти =
| родичі = батько Петро Єгорович Висоцький({{с}}[[1785]]), мати Пелагея Олександрівна Потьомкіна, [[Висоцькі]]
| нагороди =
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Орден Святого Георгія}} {{Орден Святого Станіслава}}
{{!}}}
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| герб = Vysotsky_v7_p52.gif
}}
 
'''Висоцький Микола Петрович ''' (* [[12 жовтня]] [[1751]] — † [[1827]]) — [[генерал-майор]], [[флігель-ад'ютант]], фаворит [[Катерина II (імператриця Росії) | Катерини II]] з дворянського роду [[Висоцькі|Висоцьких]].
 
== Біографія ==
 
Син Петра Єгоровича Висоцького та Пелагеї Олександрівни, тобто по материнській лінії [[небіж]] [[Потьомкін Григорій Олександрович | Потьомкіна]]. Збереглися листи батька П. Є. Висоцкого, написані до Г. Л. Потьомкіна в період Російсько-Турецької війни, де він ретельно просить про сина, випущеного з Кадетського Корпусу: ''який будучи на Кубані у «Володимирському» драгунському полку, отримав напад ворога, був вельми поранений, а опісля був знайдений між убитих тіл — за прикметою ледве наявного ще дихання. І хоча від тих ран він і вилікувався, але у цілковите здоров'я не прийшов і тепер, після звільнення, знаходиться у мене, — зроби батьківську милість — щоб узятий він був у Гвардію, хоча із зменшенням чину.'' з 16 лютого [[1778]] по 11 жовтня [[1783]] — командир [[Харків]]ського [[гусар]]ського полку, кавалер [[орден Святого Георгія|орденів Святого Георгія]] (1785), [[орден Святого Станіслава|Святого Станіслава]] і [[Пруссія|прусського]] [[Карл Фрідріх (герцог Гольштейн-Готторпу)|ордена Святої Анни]]. У 1779 — 1780 був офіційним фаворитом [[Катерина II | Катерини II]], від якої отримав 300000 рублів. З 1797 — у відставці. На зламі XVIII та XIX століть у Москві відомі люди будувалися на вулиці Басманній. Побудував свій палац тут біля Красних Воріт поруч з чудовим храмом Петра та Павла і Висоцький.
 
[[Файл:Krasnye vorota.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Москва. Красні ворота. Через арку проглядається будинок Висоцьких.]]
[[Файл:Vysotsky_v7_p52.gif|right|thumb|230px|Родинний [[герб]] Висоцьких]]
 
У [[1801]] році стає господарем [[Златопіль (місто)|Златопольських (Гуляйпільських)]] земель, улаштовує тут свою резиденцію і головне управління багатьма селищами.
 
Ось як у ''Записках сучасника'' С.&nbsp;П.&nbsp;Жихарєв<ref>[http://imwerden.de/pdf/zhicharev_zapiski_sovremennika_1955.pdf ''Степан Петрович Жихарєв'' «Записки сучасника»] {{ref-ru}}</ref> описує Великий Бал у Висоцьких напередодні Різдва [[6 січня]] [[1805]] року:
''Кузини наші, княжни Борятинські, показували мені свої наряди … мережива, мережива, мережива, були в чверть аршина шириною, багато грошей залишено в магазині мадам Обер-Шальме! Достатньо було б на річне харчування іншому сімейству. Недарма старі перейменували цю Обер-Шальму в Обер-шельма. (Надалі, в [[1812]] році ця здирниця російських баринь завідувала столом Наполеона і не знайшла нічого кращого, як влаштувати кухню в Архангельському Соборі. Вона пішла за залишками французької армії і загинула з нею, була вбита козаками. Ми з Петром Івановичем їздили поглянути на освітлені вікна будинку Висоцького,&nbsp;— він був схожий на казковий корабель. Свічки горіли і в східній частині корпусу, де розміщувалася парадні сходи і велика зала. І з боку суворого вуличного фасаду з шести колонним портиком і широкими вхідними сходами з обох боків. І на другому поверсі, де були балкони, обрамлені кованим металом у всю ширину портика і сходів. І з боку округленої частини рогу будинку. Будинок відокремлювався від проїжджої частини вулиці ланцюгами на стовпах. І вся Басманна до М'ясницьких Воріт загачена екіпажами … все цуги, цуги. Кучерам роздавали по калачe і розносили по склянці пінника. Це по-барському. Музика чутна здалеку, Екозес і А-ля-Грек так і змушують підстрибувати. Великий Бал самий блискучий, запрошення по квитках найкращого суспільства&nbsp;— сімейство кн. Долгоруких, Апраксіна, кн. Голіціних, Лопухіна, кн. Гагаріна, Пушкіних, А.Тучкова, П.&nbsp;І.&nbsp;Кутузова, кн. Куракіна, Губернського Голови П.&nbsp;М.&nbsp;Дашкова і інші, і інші. Дашков, незважаючи на огрядність, надзвичайно легкий на ногу. Всі танці розподілені стараннями матінок і тіточок. Наряди [[1805]] року спів-звучні з французькими, напівлегкі … і діаманти, діаманти, краса, витонченість і … розкіш. Молоді пані та юні діви скидали з плечей соболя, дорогоцінні хутра, і впурхували в освітлені зали. Внутрішній простір будинку був незвичайний. Завдяки генію М.&nbsp;Ф.&nbsp;Казакова, кут двоповерхових корпусів заповнив округлений простір, що надавало парадну урочистість і затишок. З вітальні трипелюстковою форми, опорядженої дерев'яними стінами, через велике потрійне вікно у двір відкривався мальовничий краєвид на Сокільниче поле. Москва веселилася, як ніколи. Золотий Вік Катерини був ще близький, Росія за час правління чотирьох жінок зміцніла, розширилася, збагатилася. Москва відрізнялася особливою гостинністю&nbsp;— на званий обід виставлялися на столи відразу всі страви. І гість, при бажанні, міг відправити до себе додому будь-яку вподобану страву. Частування було на славу. Були оранжерейні фрукти, груш і яблук&nbsp;— безодня, «конфект» купи, прохолоджувальних безліч, а про вечерю і говорити нічого. Що за осетер, стерлядь, що за вершкова телятина і гречанка-індичка, тобто вгодована волоськими горіхами! Бог знає чого не було! Шампанське лилося, як вода. У прості дні був відкритий стіл, тобто приходили обідати щодня хто хотів, будь тільки охайно одягнений і веди себе за столом чинно. І скільки б за столом не сіло людей, завжди для всіх вистачало наїдків. Гостинність, широта прийому московського господаря, пригощали вишуканим і рясним столом кувертів на 200, а то і більше, вражає уяву. Але так БУЛО!''
 
Дружина Марія Іванівна(у дівоцтві Наумова, донька власників садиби Золіно<ref>[http://zolino.info/фолиант/ Садиба Золіно]{{ref-ru}}</ref>, яку у спадщину набув від дружини Микола Петрович і досить суттєво перебудував одночасно з розбиттям парку та краса яких полонила багатьох російських митців. Володів цією садибою до [[1821]] року). Висоцькому також належала [[Садиба Свіблово]] та [[Північно-Східний адміністративний округ|Кленково]].
Рядок 16 ⟶ 59:
== Меценатство ==
 
[[Файл:Great Ascension Church Nikitskie Gates Moscow.jpg|міні|праворуч|250пкс|Москва. Храм ''Великого'' Вознесіння біля Нікітських Воріт.]]
Микола Петрович Висоцький був головним натхненником і будівельником храму Великого Вознесіння біля Нікітських Воріт у Москві.
Він сприяв виконанню усного заповіту князя Григорія Олександровича Потьомкіна про будівництво прекрасного храму в пам'ять негласного його одруження з Катериною II. Під час обряду одруження, яке проходило в церкві біля «Самсона» на Виборзькій Стороні в Санкт-Петербурзі, вінці тримали … племінник граф А.&nbsp;Н.&nbsp;Самойлов і М.&nbsp;С.&nbsp;Перекусіхіна, наближена Імператриці. Після таємного зберігання вінців у сімействі графа А.&nbsp;Н.&nbsp;Самойлова вони були передані в храм Великого Вознесіння біля Нікітських Воріт у Москві.
У храмі Великого Вознесіння поховані мати князя Г.&nbsp;О.&nbsp;Потьомкіна, Дарія Василівна і сестра, Пелагея Олександрівна Висоцька.
Це бабуся і мати М.&nbsp;П.&nbsp;Висоцького.<ref>[http://www.proza.ru/2012/04/27/1429 ''Галина Висоцька Костянтинівна'' Будинок Висоцького&nbsp;— Нов. Басманна, 13. Його руйнують!]{{ref-ru}}</ref>
{{Catmore|Миколаївська церква (Новомиргород)}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Висоцький_Микола_Петрович