Політична організація: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Політична організація''' — добровільне об'єднання громадян, створене на засадах спільної діяльності з метою реалізації політичних цілей.<br/>
Основна функція таких організацій − захист політичних інтересів певних соціальних груп чи суспільства в цілому. Поява та еволюція політичних організацій зумовлена процесами модернізації, становленням національних держав, розвитком громадянського суспільства.
Політичні організації, як правило, мають фіксоване членство, певну структуру.<br/> Діяльність регулюється відповідними нормативними актами. Для досягнення мети використовуються різноманітні засоби політичної діяльності (агітаційно-пропагандистські, інформаційно-комунікаційні, ідеологічні, організаційні, психологічні тощо).
Політична організація:
* одна з форм реалізації влади;
* індикатор демократизації політичного життя і політичної системи;
* показник рівня політичної культури;
* джерело вдосконалення політичної освіти та політичного управління.<br/>
Ідеологічна складова політичних організацій зазвичай викладена в їх програмах. Класифікують за ідеологічним спрямуванням: соціал-демократичні, комуністичні, ліберальні, консервативні, націоналістичні тощо; за ставленням до політичної дійсності виокремлюють революційні, реформістські, реакційні, консервативні.<br/>
Теоретичним підґрунтям дослідження специфіки політичних організацій вважаються: бюрократично-ієрархічна концепція формальних організацій [[Вебер Макс|М. Вебера]], згідно з якою необхідні максимальна спеціалізація діяльності, ієрархічний розподіл керівних функцій і відповідальності, формалізація організаційних правил і процедур; теорія колективної поведінки і масового суспільства ([[Фромм Еріх|Е. Фромм]], У. Корнхаузер, Г. Блюмер та ін.), яка розкриває причини, механізми і способи вирішення міжгрупових конфліктів, у тому числі політичних; концепція мобілізації ресурсів (Дж. Маккарті, [[Вільсон Кеннет Геддес|К. Вільсон]], А. Обертол) зовнішніх — економічний рівень держави, рівень правової культури, наявність демократичних традицій та внутрішніх — людські ресурси, час і матеріальні кошти, витрачені на організацію.<br/>
Критерієм оцінки діяльності політичних організацій є ефективність використання її складових — соціально-політичних позицій і ролей, норм і [[Цінності|цінностей]] тощо.<br/>
Перша українська політична організація − [[Головна Руська Рада]] (створена у 1848 році у Львові) вимагала національно-культурної автономії українців у складі Австрійської імперії, заснувала Галицько-Руську матицю — культурно-освітнє товариство, видавала першу українську газету в [[Галичина|Галичині]]. Була розпущена австрійським урядом у 1851 році.
== Див. також ==
* [[Політична партія]]
* [[Політичний рух]]
== Література ==
* [[Шайгородський Юрій Жанович|Шайгородський Ю. Ж. ]]Організація політична / Ю. Ж, Шайгородський // Соціологія політики: Енцикл. словник / Авт.-упоряд. : В. А. Полторак, О. В. Петров, А. В. Толстоухов. — К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2009. — С. 271.
[[Категорія:Політологія]]
| |||