Бучин: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
Hjvfy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 22:
| висота = 140
| ref-висота =
| водойма = Прип"'ять
| адреса = 44213, Волинська обл.{{Вл}}, Любешівський р-н, с.Зарудчі, вул.Незалежності , тел. 2-23-57
| облікова картка =
| прапор =
Рядок 37:
'''Бу́чин''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Любешівський район|Любешівському районі]] [[Волинська область|Волинської області]]. Населення становить 218 осіб.
 
== Історія ==
Перша письмова згадка про Бучин датована 1555 роком в "Писцовой книге Пинскаго и Клецкого княжеств,составленной Пинским старостою Станиславом Хвальчевским в 1552-1555 г.
 
Перша письмова згадка про Бучин датована 1555 роком в "«Писцовой книге Пинскаго и Клецкого княжеств,составленной Пинским старостою Станиславом Хвальчевским в 1552-1555 г.»<ref>[http://bookre.org/reader?file=736359&pg=1 Писцовая книга Пинского и Клецкого княжеств 1552-1555]</ref>
На той час в селі мешкали три великі родини ("дворища"):
1.Микита Мелехович із синами Сидором, Пилипом та Парфеном
2.Іван Соболевич із синами Григорієм, Іваном, Василем та Лазарем.
3.Родина Долбницьких
 
На той час в селі мешкали три великі родини ("«дворища"»):
<div style='text-align: left; direction: ltr; margin-left: 1em;'>
:1. Микита Мелехович із синами Сидором, Пилипом та Парфеном;
Імовірно що назва села походить від назви рибальських плетених кошів "Бучи", тому що рибальство було і є до сьогодні основним заняттям жителів села Бучин. На думку відомого історика-архівіста *[http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Рожко.jpg '''Володимира Рожко'''] слово "бучи" походить від готського слова «буши» (кучі), видозміненого в часі на «бучи».
:2. Іван Соболевич із синами Григорієм, Іваном, Василем та Лазарем.;
:3. Родина Долбницьких.
 
== Походження назви ==
В Бучині народився, виріс і закінчив восьмирічну школу письменник, журналіст,автор книг "Заповідаю довго жити" та "По кому росте трава" (видані посмертно) [[Мацерук Григорій Гнатович|'''Григорій Мацерук''']] (1954-1981).
 
Волинською обласною журналістською організацією встановлена іменна премія імені Г.Мацерука, якою нагороджуються журналісти в номінації "Найкращий молодий журналіст".
Імовірно що назва села походить від назви рибальських плетених кошів "«Бучи"», тому що рибальство було і є до сьогодні основним заняттям жителів села Бучин. На думку відомого історика-архівіста *[http://commons.wikimedia.org/wiki/File:[Рожко.jpg '''Володимир Євтухович|Володимира Рожко''']] слово "''бучи"'' походить від готського слова «буши» (кучі), видозміненого в часі на «бучи».
[[Файл:Храм2.jpg|200px|thumb|right|Свято-Миколаївський Храм 2006 рік]]
 
</div>
== Персоналії ==
[[Файл:Храм2.jpg|200px|thumb|rightліворуч|Свято-МиколаївськийМиколаївська Храмцерква 2006 рік]]
В Бучині народився, виріс і закінчив восьмирічну школу письменник, журналіст,автор книг "«Заповідаю довго жити"» та "«По кому росте трава"» (видані посмертно) [[Мацерук Григорій Гнатович|'''Григорій Мацерук''']] (1954-1981).
Волинською обласною журналістською організацією встановлена іменна премія імені Г.Мацерука, якою нагороджуються журналісти в номінації "«Найкращий молодий журналіст"».
 
== Культові споруди ==
{{main|Миколаївська церква (Бучин) }}
У місцевому [[Свято-Миколаївський Храм (Бучин)|Свято-Миколаївському Храмі]] зберігається [[Бучинська ікона Божої Матері]], особливо шанована [[Православ'я|православними]] християнами [[Волинська область|Волинського]], [[Рівненська область|Рівненського]] та [[Пінський район|Пінського]] (тепер [[Білорусь]]) [[Полісся]]. Щороку [[22 травня]] відбувається 15-кілометровий (з початком в селі [[Зарудчі|Зарудче]] Любешівського району) Хресний Хід до Бучинської ікони Божої Матері.
 
Рядок 56 ⟶ 62:
* [http://weather.in.ua/ua/volynskaja/2419 Погода в селі Бучин]
* [http://www.volga.lutsk.ua/?q=news&node=1233 Богородиця повернулася додому]
* [http://www.visnyk.lutsk.ua/content/view/4620/2733/ Пам"'яті Григорія Мацерука]
* [http://www.volyn.com.ua/index.php?rub=10&article=0&arch=1028 Давня святиня біля Стоходу і Прип"'яті]
 
== Література ==
== Бібліографія ==
* {{СВ}}
* Рожко В. Святиня в заплавах [[Стохід|Стоходу]] і Прип’ятіПрип'яті. Газ. [[Нове життя (газета, Любешів)|«Нове життя»]], 22 травня 2010 р.
* [http://www.viche.lutsk.ua/index/3139 Мороз О. Школу тримають для двох учнів.] Газ.Газета Віче-інформ, 13-19 січня 2011 р.
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Ukraine-geo-stub}}