Амадей (фільм): відмінності між версіями

'''Амадей''' ({{lang-en|Amadeus}})  — кінострічка, створена у 1984 році режисером на [[Мілош Форман|Мілошем Форманом]] за мотивами драми [[Пітер Шеффер|Пітера Шеффера]].

[[Файл:Milos Forman.jpg|міні|праворуч|200пкс|Фото Мілоша Формана, 4 липня 2009  р.]]

* Вольфганг Амадей Моцарт  — [[Том Галс]]

* Антоніо Сальєрі  — [[Мюррей Абрахам]]

* Констанца Моцарт  — [[Елізабет Беррідж]]

* Леопольд Моцарт, батько композитора  — [[Рой Дотріс]]

* Еммануіл Шиканелер  — [[Саймон Келлоу]]

* Катерина Кавальєрі  — Крістін Еберсоул

* граф Орсіні-Розенберг  — Чарльз Кей

* Імператор Австрії  — [[Джефрі Джонс]]

Передчасна смерть відомого композитора Моцарта, що не прожив і 37 років, викликала і викликає здивувавння і здогадки, припущення про таємницю, ворожість, отруту. [[Легенда]] про заздрість і отруту від композитора [[Антоніо Сальєрі]]  — найбільш поширена і довготривала за терміном.

Амадей (латиною Amadeus)  — в перекладі означає «Божа душа» чи навіть «Душа, дарована богом».

Фільм починається з неприємної сцени в прихистку божевільних, де розмістили старого композитора Сальєрі після спроби самогубства. До особи, що скоїла великий гріх (замах на боже твріння  — власне тіло, якщо Бог дав, то тільки Богі може відняти, Бог, а не сама людина!) приходить священик, аби сповідувати Сальєрі.

Той почав розповідь про своє життя, про перші успіхи в Відні, куди прибув 30 років тому, про зустрічі з райською музикою Моцарта і ним самим, не вартим ні своєї музики, ні свого могутнього обдарування  — за думкою Сальєрі. [[Сповідь]] починається.

Сальєрі був закоханим в свою музику, в своє служіння їй. В юності дійшов навіть до згоди з Богом, що принесе тому усі свої творіння, якщо Бог позбавить його шлях до музики від перешкод в батьківському домі. Бог нібито позбавив. Сальєрі здійснив мрію і став музикантом, зробив добру кар'єру при імператорському дворі у Відні. Все йшло нібито за торгівельної угодою з Богом, доки… Доки не відбулась зустріч з музикою Моцарта. Збентежений нечуваною красою музики чужого композитора, Сальєрі почав і композитора такої музики уявляти зразком шляхетності, щирості, відданості тільки музиці і творчості.

Тим страшнішим було розчарування першої зустрічі з живим Моцартом на [[концерт]]і в палаці [[архиєпископ]]а  — маленьким на зріст, нешляхетним, невідданим аскетом тільки музиці і тільки творчості. [[Блазень]], що ганебно пестив молоду дівчину, розчарував Сальєрі і зачепив його несподіваним перетворенням в натхненого митця і [[віртуоз]]а під час керівництва [[оркестр]]ом і виконання своєї музики. Тільки тут він став втіленням всіх чеснот композитора, майже того ідеалу, що намріяв Сальєрі.

Сальєрі буде свідком успіху опери Моцарта «" Дон Жуан »" у віденської публіки і імператорського двору. Це стане нестерпним і спонукає придворного композитора до таємного плану помсти  — погубити суперника, а до того  — роспізнати таємницю таланту суперника.

В пору ганебного панування поп-культури і зниження рівню освіти у всіх верств населення, художня кінострічка багатьма сприймається як правдива версія біографій і Моцарта, і Сальєрі.