Ле-Монд: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Додано розділ Історія
Рядок 28:
Ле Монд була заснована Юбером Бев-Мері за розпорядженням [[Шарль де Голль|Шарля де Голля]] в [[1944]] році. Перший номер газети вийшов [[19 грудня]] [[1944]] року. З [[19 грудня]] [[1995]] газета доступна онлайн .
 
Не слід плутати «Ле Монд» з «[[Ле Монд діпломатік]]» — щомісячним виданням, щояке дотримуєтьсяприсвячено лівихпитанням поглядівміжнародних відносин.
 
== Історія ==
Газета "[[Le Monde]]", на відміну
від багатьох представників французької преси, "вийшла" не з [[рух Опору|руху
Опору]], а за бажанням міністрів (особливо [[християнські демoкрати|християнських демoкратів]]) з Тимчасового
уряду [[Французька Республіка|Французької республіки]], які воліли, щоб була відроджена велика
загальнонаціональна газета, така ж престижна, як і щоденна "Le Tems"
("Час" з 1829 р.) до війни. Головним ініціатором створення "Le
Monde" став генерал [[Де Голль]]. Видання було створено 18 грудня [[1944]] року. А
вже 19 грудня вийшов перший номер газети. Засновником і головним редактором
газети став Юбер Бев-Мері ([[Французька мова|фр.]]  [[Hubert Beuve-Méry]]) (1902-1989). Це видатна постать як у французькій
[[журналістика|журналістиці]], так у науці й [[політика|політиці]]. З [[1928]] до [[1939]] року він був директором
юридичного відділу [[Інститут Франції|Інституту Франції]] в [[Прага|Празі]]. Паралельно він працював
кореспондентом "Le Tems" в [[Чехословаччина|Чехословаччині]]. Свій пост [[кореспондент|кореспондента]]
він залишив у [[1938]] році через те, що був незгодний з політикою газети, яка
підтримувала "[[Мюнхенська змова|Мюнхенську змову]]". Під час [[Окупація Франції Німеччиною|окупації Франції]], Бев-Мері
був членом [[рух Опору|руху Опору]]. А після звільнення країни, він став головним редактором
щотижневика "Le Tems presents" ("Сучасний час") у [[1944]]
році. Беручи до уваги, що "Le Tems" не мала дозволу на вихід через
співробітництво з режимом [[Віші]], її місце зайняв "Le Моnde", який
успадкував матеріально-технічне обладнання, кореспондентські пункти і частину
персоналу. Необхідно зазначити, що "Le Tems" частково відмовився від
фінансової допомоги державної влади, яку, в принципі, отримували всі газети,
які вийшли з руху Опору, і проводив розумну політику фінансової рівноваги.
Потім газета перейшла на самофінансування, приділяючи велику увагу рекламі, яка
приносила чималі прибутки. Звичайно, що така політика забезпечувала виданню
чітку економічну незалежність, а це, у свою чергу, було важливою умовою
політичної незалежності <ref>http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1836</ref>.
== Власники ==
[[Файл:LeMondeTitre.jpg|міні|праворуч|200пкс|Заголовок Ле Монд]]