'''Фейлето́н''' ({{lang-fr|feuilleton}} — аркуш) — [[сатира|сатиричний]] жанр [[художня література|художньо]]-[[публіцистика|публіцистичної]] літератури, що висміює негативні явища в суспільному житті.
Термін виник на початку XIX століття. У 1800 р. у Франції видавець [[Газета|газети]] «Journal des Débats» став випускати додаткові листок-додатки до газети, які спочатку заповнювались [[театр]]альною хронікою, а потім в 1803 змінив формат своєї газети — подовжив його донизу, і ця додаткова частина відокремлена від газети «лінією відрізу» (білим пропуском), стала називатися «фельєтон». Надалі термін отримав подвійне значення: 1) літературний матеріал «підвалу» газети; 2) літературний твір малої форми публіцистично-злободенного характеру, поміщений або в фельєтоні газети, або в додаткових частинах журналу (огляд, суміш). Саме в останньому значенні цей термін закріплюється і пізніше отримує дуже широке поширення у Франції, потім у Німеччині і в Росії, де фейлетон віднайшовся у своїй іманентній властивості, коли певна гостроактуальна подія набувала [[гумор]]истичної чи [[сатира|сатиричноїстолиричної]] інтерпретації.<br/>Межуючи з художньою літературою, фейлетон користувався багатством її зображально-виражальних засобів ([[гіпербола (література)|гіпербола]], [[гротеск]], [[каламбур]] тощо), мав власні різновиди — документальний (зображення конкретних осіб і фактів) та проблемний (порушення важливих громадських питань).<br/>Одним із засновників українського фейлетону вважається [[Самійленко Володимир|В. Самійленко]]. Цей жанр набув великого поширення в періодичній пресі, розкрив внутрішні можливості у творчості [[Кость Котко|Костя Котка]], [[Остап Вишня|Остапа Вишні]], [[Степан Олійник|Степана Олійника]], [[Дудар Євген Михайлович|Євгена Дударя]] та інших.
