Городище (Роменський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 50:
 
У 1852 р. І.Д.Беляєв вперше спробував визначити місце знаходження В`яханя. Ті небагаті матеріали, на які він розраховував, дали підставу думати, що місто знаходиться десь у верхній течії річки Сули. У 1852р. Філарет (Гумилевський) на основі актів 1638 та 1642 років визначив більш конкретне місцезнаходження В`яханя. Остаточно визначив місцезнаходження городища П.В.Голубовський. Його думку розділяють і сучасні вчені. Опис городища В`єхань вперше був зроблений В.Г.Ляскоронським. У 1946 р. пам`ятку відвідав В.А.Богусевич. Перші результати попереднього дослідження городища були опубліковані І.І.Ляпушкіним. У 1971 р. поселення вивчалось М.П.Кучерою та О.В.Сухобоковим, а потім Посульською розвідувальною групою Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Ю.Ю.Моргунова. Вченими були відзначені значні оборонні можливості міста, що підтверджують і документи.
 
Навколо городища простежуються залишки великого (до 50га) селища, на сьогодні недослідженого. Неподалік збереглися залишки двох укріплених поселень, які Ю. Моргунов вважає стратегічно пов’язаними з В’яханем. Це Бабаківське городище – «пригород» В’яханя, його своєрідний сторожовий пункт, та Боярське городище – відносно великих розмірів із значними оборонними укріпленнями. Це городище, очевидно, відігравало роль схрону під час нападу.
 
Ці об’єкти було споруджено для захисту В’яханя – Бабаківське городище контролювало майже десятикілометровий простір і перекривало шлях із Виру та з іншого боку – з Ромна.
 
Отже, входячи в Посульську лінію оборони, В’яхань відігравав значну роль у захисті держави. Його спорудження було ланкою в складній системи фортець Вирської волості, яка надійно закривала шлях степовикам. Самостійно, починаючи з 1113 року, вини вже не приходили на Русь у цьому районі.
 
==Персоналії==