Відмінності між версіями «Джироламо Савонарола»

нема опису редагування
== Передумови арешту і страти Савонароли ==
 
* Проповідник зазіхнув на монополію папства на політичну активність. Особа, що не мала навіть [[Кардинал|кардинальського]] сану і відсахнулась від [[Ватикан]]а, вела перемови з королем Франції і виборола для Флоренції вигідні умови. І зазіхання на монополію пап в політиці, і викривання гріховності папської курії перетворили їх на ворогів Савонароли. Ватикан вже мав прецедент в минулому, коли намагався усунути від конкуренції за владу короля Фрідріха ІІІ Штауфена. Ватикан не зупинив і королівський сан володаря Сіцилії (той встиг померти власною смертю в [[1250]] р.) Папа римський наказав вирізати всіх нащадків Фрідріха ІІІ Штауфена, а престол передав своєму вассалувасалу з Франції. [[1282]] р. сіцілійці в свою чергу виріжуть усіх французьких намісників папи (Сіцілійська вечерня). Але спитати за провали папської політики в Європі — було тоді нікому. Усунути нетитулованого ченця було дещо легше.
 
* Ворогом Савонароли стала і родина Медичі, представників якої з його волі зробили вигнанцями. У Флоренції добре пам'ятали постійні заклики проповідника до Лоренцо Медичі — відмовитися від влади над містом. Некороновані володарі Флоренції на той час вже перестали камуфлювати власну владу «республіканським» ганчір'ям. Вже в середині 16 століття родина отримає дворянський титул і відкрито перетвориться на [[тиран]]ів Форенції, а їх влада отримає спадковий характер ([[Козімо I Медічі]], великий герцог Тосканський, його шлюб з донькою іспанського віцекороля Неаполя Елеонорою Толедською, перетворення на владні резиденції [[палаццо Пітті]] та Палаццо коммунале Флоренції, колишнього осередку флорентійського республіканства в місті).