Вікіпедія

Гірнича промисловість Бразилії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Aibot (обговорення | внесок)
Боти
208 840 редагувань
м Robot: Automated text replacement (-Родов. кам'яного вугілля +Родовища кам'яного вугілля & -Осн. частина +Основна частина & -Велике економ. значення +Велике
м Згідно орф. словника 2006 р., Replaced: е → є з допомогою AWB
Рядок 10:
У провідному в гірничому відношенні штаті Ріу-Гранді-ду-Сул виділено 15 гірничих промислових районів. Найбільш істотні мінерально-сировинні ресурси штату включають вугілля, будівельні матеріали, дорогоцінні камені, вапняк і каолін, які забезпечують 98% прибутку мінерально-сировинного сектора економіки країни. В регіоні Плато виділені райони Alto Vruguai (аметист), Salto do Jacui (агат), Lajeado (аметист і агат) і Nova Prata (блоковий камінь).
 
В кінці ХХ ст. (1998) мінерально-сировинний сектор економіки Бразилії мав позитивну динаміку, видобував товарної первинної залізорудної продукції 207 млн т (експорт 143 млн т на суму 3,06 млрд дол), бокситів 13,5 млн т, в т.ч. компанією Mineral Ecao Rio do Norte 10,1 млн т, міді в концентратах 33,5 тис. т, Sn в концентратах 14,6 тис. т, Zn 177 тис. т, Mn в конц-тах 2,18 млн т, Ni в металі і феронікелі 26 тис. т, вугілля – 8,6 млн т, хромітів в перерахунку на Cr2О3 90,0 тис.т, ніобійвмісної продукції в перерахунку на Nb<sub>2</sub>О<sub>5</sub> 28,0 тис.т, калійних солей в перерахунку на K<sub>2</sub>О 326 тис.т, азбесту 198,3 тис.т; каоліну 1380 тис.т, флюориту 65,5 тис.т, ґіпсугіпсу 1220 тис.т., магнезиту збагаченого 292 тис.т. Динаміка видобутку мінеральної сировини подана в табл. 1, а дані про її експорт – в табл. 2. Видобуток міді, свинцю, цинку, нікелю в Б. ведеться переважно для внутрішнього ринку.
 
'''Табл. 1. Динаміка видобування корисних копалин в Бразилії (т).'''
Рядок 17:
|-
| width=142 valign=top | <h2>Корисна копалина </h2>
| width=142 valign=top | <p align=center>'''1999'''</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>'''2000'''</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>'''2001'''</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Залізо|Залізні]] руди (млн т)</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>194,0</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>212</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>215</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Боксити]] (млн т)</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>13,8</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>13,8</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>13,1</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Вугілля]]<sup>1</sup> (млн т)</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>5,72</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>6,79</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>5,64</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Фосфати]]<sup>[[2</sup> (млн т)]]</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>4,34</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>4,72</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>4,80</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Марганець]]² (млн т)</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>1,64</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>1,92</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>2,21</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Мідь]]³</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>31 371</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>31 786</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>34 448</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Олово]]³</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>13 200</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>13 773</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>13 048</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Хром]]<sup>4</sup></p>
| width=142 valign=top | <p align=center>190 000</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>253 248</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>174 040</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Нікель]]<sup>5</sup></p>
| width=142 valign=top | <p align=center>32 268</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>31 991</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>32 622</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Ніобій]]<sup>6</sup></p>
| width=142 valign=top | <p align=center>18 866</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>18 218</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>24 864</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Калій]]<sup>7</sup></p>
| width=142 valign=top | <p align=center>348 231</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>351 681</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>357 232</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Цинк]]³</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>98 590</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>100 254</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>103 000</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Золото]], кг</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>51 000</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>52 000</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>54 000</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Азбест]]</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>188 400</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>209 232</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>172 695</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Каолін]]² (млн т)</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>1,52</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>1,64</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>1,81</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Флуорит]]</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>38 200</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>43 000</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>54 000</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[ҐіпсГіпс]] (млн т)</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>1,45</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>1,54</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>1,45</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Магнезит]]²</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>260 000</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>280 000</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>265 000</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Природний газ]] (млн м.куб)</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>11 456</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>13 327</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>14 045</p>
|-
| width=142 valign=top | <p>[[Нафта]] (тис.м.куб)</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>64 614</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>74 000</p>
| width=142 valign=top | <p align=center>77 600</p>
|}<p>Джерело:DNPM/DIRIM;
SMM/MME.</p>
 
<p><sup>1 </sup>товарне вугілля; ² концентрат; ³
вміст металу; <sup>4</sup> вміст Cr<sub>2</sub>O<sub>3</sub> ; <sup>5</sup>
електролітичний нікель, металевий зміст в феронікелевому сплаві; <sup>6 </sup>вміст
Nb<sub>2</sub>O<sub>5</sub>;<sup> 7 </sup>вміст K<sub>2</sub>O. </p>
 
<p>&nbsp;</p>▼
 
▲<p>&nbsp;</p>
 
'''Табл. 2. Бразильський експорт мінеральної сировини і металів (в млн [[долар США|дол. США]] та тоннах).'''
Рядок 136 ⟶ 135:
|-
| width=187 rowspan=2 valign=top | '''Мінеральна сировина'''
| width=161 colspan=2 valign=top | <p align=center>'''2000'''</p>
| width=162 colspan=2 valign=top | <p align=center>'''2001'''</p>
|-
| width=76 valign=top | <p align=center>'''Обсяг'''</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>'''Вартість'''</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>'''Обсяг'''</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>'''Вартість'''</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Залізна руда]] (млн т)</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>158,0</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>3 048,2</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>156,0</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>2 932,0</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Боксити]] (млн т)</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>4,16</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>113,1</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>3,43</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>98,5</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Марганець]] (млн т)</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>1,02</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>46,5</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>1,20</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>56,2</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Хроміт]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>142 532</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>9,3</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>78 514</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>5,3</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Азбест]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>63 133</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>27,5</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>53 917</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>21,2</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Каолін]] (млн т)</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>1,39</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>151,5</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>1,44</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>157,0</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Графіт]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>17 993</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>19,0</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>12 785</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>13,4</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Магнезит]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>78 961</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>10,5</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>56 508</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>6,7</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Виробний камінь]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>1,01</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>270,0</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>1,01</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>255,2</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Залізо]] (млн т)</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>9,60</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>2 717</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>9,29</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>2 278</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Алюміній]] (млн т)</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>0,89</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>1 489</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>0,72</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>1 166</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Олово]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>7 124</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>34,99</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>6 454</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>26,02</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Мідь]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>70 828</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>137,45</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>67 911</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>117,14</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Кремній металічний]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>154 009</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>167,16</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>104 540</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>113,34</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Нікель]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>28 518</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>161,68</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>29 963</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>108,17</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Феромагнезит]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>133 417</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>57,94</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>87 837</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>37,24</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Ферохром]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>135</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>0,26</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>143</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>0,28</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Фероніобій]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>27 928</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>244,04</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>28 929</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>252,54</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Феронікель]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>6 655</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>16,67</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>2 518</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>4,71</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Ферокремній]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>182 198</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>122,09</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>110 232</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>182,19</p>
|-
| width=187 valign=top | <p>[[Цинк]]</p>
| width=76 valign=top | <p align=center>24 548</p>
| width=85 valign=top | <p align=center>28,90</p>
| width=74 valign=top | <p align=center>24 506</p>
| width=88 valign=top | <p align=center>22,62</p>
|}<p>Джерело: MME/SMM; SECEX-MDIC.</p>
 
 
==Окремі галузі==
Рядок 300 ⟶ 298:
'''Стратегічні метали та інша сировина.''' Бразилія постачає на світовий ринок стратегічну сировину: вольфрам, ніобій, берилій, тантал, цирконій, кристалічний кварц і слюду. Бразилія є провідним продуцентом ніобію в світі (88% світового виробництва концентратів з вмістом п'ятиоксиду ніобію 59-65%). Росте видобуток радіоактивних мінералів, що містять уран (Посус-ді-Калдас, Олінда, шт. Пернамбуку), торій (Араша, шт. Мінас-Жерайс), монацитових пісків (шт. Еспіріту-Санту).
 
З 1987 р в рудному вузлі Пітінга почався видобуток з розсипів колумбіту, а з 1991 і танталіту. Відробляння алювіальних розсипів на ріках Мала Мадейра, Жабуті і Кейшада ведеться з використанням сучасної економічної високопродуктивної техніки різними методами. У відносно недоступних районах застосовується гідравлічне землерийне обладнання, що включає монітор, пісковий насос і малу мобільну збагачувальну фабрику. На затоплених площах вздовж малих рік видобуток каситериту ведеться за допомогою встановленого на плаваючій платформі екскаватора типу «зворотна лопата» і плаваючої мийної установки (рудомийки) або роторної землечерпалки. Технологія збагачення включає гравітаційну і електромагнітну сепарацію. Олов'яний концентрат із вмістом олова до 60% для подальшої переробки надходить на металургійний завод в м. Паулу, що належить компанії Mamore Mineracao еє Metalurgica, також що входить в Paranapanema Group. Для переробки олово-тантал-ніобієвих концентратів було проведено переобладнання хімічного заводу Пірапора поблизу м. Паулу. Проектна потужність цього підприємства - 700 т пентоксиду ніобію і 90 т пентоксиду танталу на рік; планується збільшення виробництва пентоксиду танталу до 120-130 т/рік. З середини 90-х років по мірі виснаження розсипів родовища Пітінга почалося скорочення виробництва олова. Тому тантал, ніобій і цирконій стали грати вирішальну роль в підтримці рентабельності підприємства. Компанія Paranapanema впроваджує нові, більш економічні методи видобутку і переробки – аґломерацію каситеритового концентрата, дво- і одностадійний процес виплавки олова.
 
Бразилія є одним зі світових лідерів виробництва ніобієвої продукції (підприємство Araxa компанії СВММ). Сировинна база – пірохлор. Динаміка підгалузі в кінці ХХ ст. позитивна.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гірнича_промисловість_Бразилії