Евагрій Понтійський: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 32:
 
== Життєпис ==
Походив з християнської родини. Народився у м. Ібора (провінція [[Понт|Геленопонт]]). Освіту здобув у Неокесарії (сучасне м.[[Ніксар]], Туреччина). Тут слухав лекції відомого богослова [[Василій Великий|Василія Великого]]. У 380 році перебираєтсьяперебирається до Константинополя, де слухав лекції Григорія Богослова. Тут Евагрій приймає чин диякона. Тоді ж уславився своїми здібностями красномовця. У 381 році стає архідияконом. Того ж року був присутнім на Другому Вселенському соборі.
 
У 382 році залишив КоонстантинопольКонстантинополь, перебрався до Палестини. Деякий час мешкав поблизу Єрусалиму. У 383 році став ченцем. У 385 році перебрався до монастиря у Нижньому Єгипті. Останні роки провів у монастирі, що розташовувався у Келлії (сучасна місцина Ваді-Натрун).
 
== Творчість ==
В доробку Евагрія блитзькоблизько 30 творів. тутТут присутні полемічні праці, сколії. Його численні твори мали вплив Оригена. На жаль, вони здебільшого зникли або збереглися під іншими назвами. Найбільш відомі твори Евагрія, що збереглися в латинських, сирійських і арамейських перекладах, присвячені питанням чернечого життя. Твори Евагрія справили величезний вплив на подальшу аскетичну літературу, особливо на літературу Східної Церкви.
 
Розробив вчення про вісім помислах, що лягли в основу вчення про сім смертних гріхах. ЄвагрійЕвагрій розвивав деякі неортодоксальні ідеї Орігена, за що на П'ятому Вселенському Соборі (553 рік) був засуджений як єретик.
 
== Джерела ==