Гай Корнелій Галл: відмінності між версіями

'''Гай Корнелій Галл''' (*[[69 до н. е.|69]] — †26†[[26 до н. е.|26]] роки до н. е.) — давньоримський політичний та військовий діяч, [[Префект Єгипту]] з [[30 до н. е.|30]] до [[26 до н. е.|26]] року до н. е., поет, майстер [[Елегія|елегії]].

Народився у містечку Форум Лівіі(сучасне м. [[Форлі]]) у [[Цізальпійська Галлія|Цізальпійській Галлії]]. Був сином Гнея Корнелія, заможного мешканця міста. Звідси його когномен — Галл. Замолоду прибув до [[Рим]]у. де навчався разом з майбутнім імператором [[Октавіан Август|Октавіаном Августом]]. З цього моменту Корнелій Галл товариш та друг Октавіана в усіх його справах. У [[42 до н. е.|42 році до н. е.]] став римським вершником. В цьому ж році його призначили розподіляти землі у Цізальпійській Галлії поміж ветеранів. Тут Галл допоміг зберегти майно поету [[Вергілій|Вергілію]] поблизу Мануї, з яких товаришував у молоді роки.

Після цього взяв участь у громадянській війні між Октавіаном та [[Марк Антоній|Марком Антонієм]] на боці першого. Очолював війська, які діяли у Єгипті проти марка Антонія та Клеопатри VII. На знак визнання своїх заслуг Гай Корнелій Галл став першим префектом Єгипту. Тут маючи 2 легіони зміг придушити спротив останніх прихильників як династії Птолемеїв, так й місцевого населення з давніх єгиптян. Галл встановив гарні стосунки із сусіднім царством ефіопів, яке за традицією називали «Куш». В цілому керування префектурою тривало з [[30 до н. е.|30]] до [[26 до н. е.|26]] року до н. е. В цей час стосунки з імператором Августом зіпсувалися. За підозрою у зневазі до імператора та аморальному житті (Галл мав інтимний зв'язок з граматиком Квінтом Цецилієм Епіротом) Гая Корнелія Галла було віддано під суд. Під час розслідування справи Галл наклав на себе руки.

Писав елегії. Вважається навіть першим поетом-елегіком. Був близький до неотериків, зокрема Публія Валерія Катона. Свого часу поезія Галла була досить відомою та популярною. Від неї зберіглося замало. Корнелій Галл оспіпував свого кохану — мімічну акторку [[Кіферіда|Кіферід]]у під ім'ям Лікориди. Всього випустив 4 книги елегій (у [[40 до н. е.|40 році до н. е.]]), про них схвально відгукувалися Вергілій, Горацій, Овідій.