Холодноярська республіка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Andrux (обговорення | внесок) усунення вандальної правки |
Andrux (обговорення | внесок) усунення вандальної правки |
||
Рядок 53:
[[Файл:Василь Чучупак.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Чучупак Василь Степанович|Василь Чучупак]] — головний отаман Холодного Яру]]
[[Файл:Kozaky Holodnogo Yaru.jpg|міні|праворуч|250пкс|Козаки [[Холодний Яр|Холодного Яру]] з села [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]] з медалями [[Російська Імперія|Російської Імперії]] на грудях.]] У листопаді 1919 року до [[Холодний Яр|Холодного Яру]] прибув отаман Катеринославщини і Херсонщини [[Андрій Гулий-Гуленко]]. Тоді Головним Отаманом Холодного Яру був Василь Чучупак. Йому підпорядковувалися отамани [[Герасим Нестеренко-Орел]], [[Трифон Гладченко]], [[Михайло Мелашко]], [[Сірко (холодноярський отаман)|Сірко]], [[Око (отаман)|Око]], [[Чорногузько Іван Якович (Чорний Ворон)|Чорний Ворон (Чорногузько)]], [[Мефодій Голик-Залізняк]], [[Семен Вовк]], Калюжний, Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.
У березні 1920 року [[Степова Дивізія]] армії УНР визволила [[Херсон]] від більшовиків та повела вдалий наступ на захід (через Білозерку) по лінії Кам'янка-Єградівка-Ружичів-Чигирин. Зупинилась дивізія в урочищі Холодний Яр, де з'єдналась з Холодноярськими збройними силами.
| |||