«Південний потік» покиіснував існує тількилише в політичних деклараціях і про маршрути прокладки обох гілок «Південного потоку» станом на 2010 рікне немаєбуло визначеності.<ref>[http://lenta.ru/news/2010/10/13/potok/ «Газпром» подписал с Румынией соглашение по «Южному потоку»]</ref> Передбачуваний на сьогоднішній день орієнтовний маршрут проходитьпроходив через економічні води України і Туреччини, і проектній компанії у разі ухвалення рішення про реалізацію проекту доведетьсядовелося б отримати дозвіл Києва. Втім, заборонити будівництво згідно з нормами міжнародного морського права будебуло б складно, тільки на базі можливих екологічних проблем. Але довести їхню наявність українським властям буде складно, враховуючи наявність прецеденту успішного функціонування труби через Чорне море — «[[Блакитний потік|Блакитного потоку]]».
Щодо наземного маршруту, південно-західну гілку плануєтьсяпланувалося прокласти через [[Греція|Грецію]], звідкизвідти вона пройде- через [[Іонічне море]] до [[Італія|Італії]]. Північно-західна гілка за планом мала пройти до [[Італія|Італії]] з відгалуженням до [[Австрія|Австрії]]. Як транзитні країни спочатку розглядалися [[Румунія]], [[Угорщина]] і [[Словенія]]. Альтернативні маршрути можутьмогли пройти через [[Сербія|Сербію]] і [[Хорватія|Хорватію]]. В результаті операції між Газпромом і Сербією, в рамках якої [[Сербія]] приєдналася до проекту, а «[[Газпром]]» заручився 50%-ми сербської ділянки «Південного потоку»<ref>[http://newsru.ua/finance/24dec2008/serbijaros.html Сербія братиме участь в «Південному потоці»: переговорний процес завершено]</ref>, найімовірнішим став другий варіант маршруту. Велика частина морської ділянки проходитимепроходила б економічною зоною [[Україна|України]], частина маршруту пройде- економічною зоною [[Румунія|Румунії]].
