Шлях перемоги: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Hjvfy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Журнал
| назва = Визвольний шлях
| зображення = [[Файл:Vyzvolnyi_shlakh.jpg|200px]]
| підпис = «Визвольний шлях», Лондон, № 5 (338), 1976
| тематика = суспільно-політичний [[часопис]]
| періодичність виходу = місячник
| скорочена назва = ВШ
| мова = [[Українська мова|Українська]]
| адреса редакції = {{UKR}}<br/>[[Київ]] вул. [[Вулиця Ярославів Вал|Ярославів Вал]], 9, к.5, 01034,
| головний редактор = Г. Драбат <br/> [[Галамай Степан]]
| засновник = [[Файл:OUN-B-01.svg|20px]] [[ОУНР|ОУН]]
| видавець = [[Файл:OUN-B-01.svg|20px]] [[ОУНР|ОУН]]
| країна видання = [[Україна]]
| дата заснування = [[1948]]
| обсяг =
| комплектація =
| наклад =
| ціна =
| передплатний індекс =
| ISSN =
}}
 
'''«Шлях перемо́ги»'''&nbsp;— громадсько-політичний тижневик в Україні, офіційний орган [[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів]] (Степана Бандери).
 
== Історія ==
 
Друкований орган [[ОУН]] Степана Бандери спочатку виходить на еміграії, в [[Українське Видавництво у Мюнхені|Мюнхен]]і, з [[28 лютого]] [[1954]]. В еміграційний період газета пропагує націоналістично-ревізійні ідеї визвольної боротьби, відстоює позиції Антибольшевицького Блоку Народів, ґлорифікує УПА як учасника у Другій світовій війні проти націонал-соціалізму і большевизму.
 
Також вміщуються статті про деталі боротьби ОУН, УПА, УГВР у період з 1942 по 1956. Газета мала сторінку для молоді під назвою «Ідея і чин», сторінку для жіноцтва&nbsp;— «Голос Об'єднання Жінок ОУВФ», окрему музичну сторінку «Наша музична енциклопедія» (ред. М. Михайловський). Претендувала на інтегральний пресовий орган української націоналістичної еміграції.
 
Серед редакторів відомі діячі культури та журналістики: П. Кізка, [[Штикало Дмитро|Д. Штикало]], Д. Чайковський, [[Стиранка Мирослав|М. Стиранка]], [[Вітошинський Борис|Б. Вітошинський]], [[Ленкавський Степан|С. Ленкавський]], Г. Драбат, [[Володимир Косик|В. Косик]], А. Бедрій, [[Галамай Степан|С. Галамай]], А. Гайдамаха, І. Кашуба, В. Панчук; співредактори: [[Єндик Ростислав|Р. Єндик]], [[Пеленський Зенон|З. Пеленський]], [[Кушнір Мирослав Андрійович|М. Кушнір]], Г. Ващенко, [[Вовчук Іван Федорович|І. Вовчук]], П. Олійниченко, В. Давиденко, А. Косовська, [[Андрієвський Віктор Ніканорович|В. Андрієвський]], Я. Бенцаль, [[Стецько Ярослава|С. Стецько]], С. Наумович, О. Демчук, [[Гайвас Ярослав|Я. Гайвас]], [[Рахманний Роман|Р. Рахманний]], О. Питляр, [[Чировський Микола|М. Чировський]], Ф. Коваль, [[Леник Володимир|В. Леник]], [[Полтава Леонід|Л. Полтава]] та ін.
 
У власному домі «Шляху Перемоги», крім редакції, міститься друкарня «Цицеро», бюра Українського Визвольного Фронту й Антибольшевицького Блоку Народів. Українське Видавництво, компанія ім. «Шлях Перемоги», видає політичну й наукову літературу, белетристичні й мемуарні твори; серед інших «Перспективи української революції» С. Бандери, «Мої спомини про недавнє минуле, 1914&nbsp;— 1920» Д. Дорошенка, «Нарис історії ОУН» П. Мірчука, «Поезія з-за колючих дротів» та ін.
Рядок 13 ⟶ 35:
== Український період ==
 
З [[1993]] газета «Шлях Перемоги» видається в Україні, у м. Львові (головний редактор Ярослав Сватко). З [[1998]] редакція г."часопису «Шлях Перемоги"» у Києві (головний редактор Марія Базелюк). Зміст газети еволюціонував у бік громадсько-політичної тематики сучасної України, але зберігалася чітко артикульована націоналістична риторика, а також і пафос визволення народів Російської Федерації.
 
З [[2009]] головний редактор «Шляху Перемоги» [[Віктор Рог]]. Газета й надалі є органом ОУН(б), виходить щотижня. Передплата в Україні і за кордоном. У [[США]] «Шлях Перемоги» друкується під назвою «[[Національна Трибуна]]».
 
== Література ==
Рядок 25 ⟶ 47:
[[Категорія:Українські історичні періодичні видання]]
[[Категорія:Українські газети Німеччини]]
[[Категорія:Журнали українською]]
[[Категорія:Періодичні видання ОУН]]