Ляшенко Юрій Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
Рядок 1:
{{Особа
| ім'я = Юрій Иванович Ляшенко
| зображення = Юрій Ляшенко.jpg
| розмір_зображення = 200px
| підпис_зображення = Юрій Ляшенко, [[1939]] р.
| ім'я_при_народженні = Юрій ИвановичІванович Ляшенко
| дата_народження = 01.01.1939
| місце_народження = [[Вуглегірськ]], [[УРСР]]
| місце_проживання = {{Квм}}
| профессия = {{кінорежисер|СРСР|України|XX сторіччя}}
| громадянство = {{UKR}}
}}
 
'''Ляшенко,Ляше́нко ЮрійЮ́рій ИвановичИва́нович''' ([[1 січня]]{{н}} [[{{ДН|1|1|1939]] р.}}, м. [[Вуглегірськ]], [[Донецька областіобласть]])  — український [[кінорежисер]]-постановник 1 категорії. [[Заслужений діяч мистецтв України]].
Заслужений діяч мистецтв України
 
== Біографія ==
Народився [[1.1. січня]] [[1939]] р.року в м.місті [[Вуглегірськ]] Донецької(Сталінської)обл області.
* 1945  р. - — 1955  р. вчився в середній школі с.[[Липняжка]] Кіровоградської обл..
* 1955  р. — 1958  р. вчився в Київському будівельному технікумі, Київському інженерно-будівельному інституті, акторській студії Київського театру ім. І.Франка.
* 1958  р. — 1961  р. служив в Радянській армії.
* 1961  р. — 1966  р. вчився на режисерському факультеті [[Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Харківського театрального інституту]](Інституту мистецтв) проф. О. Б. Глаголін.
* 1965  р. — 1966  р. працював у київському Театрі Юного Глядача ім. Ленінського комсомолу.
 
Ляшенко Юрій Іванович
Народився 1.1.1939 р. в м. [[Вуглегірськ]] Донецької(Сталінської)обл.
* 1945 р. - 1955 р. вчився в середній школі с.[[Липняжка]] Кіровоградської обл..
* 1955 р. – 1958 р. вчився в Київському будівельному технікумі, Київському інженерно-будівельному інституті, акторській студії Київського театру ім. І.Франка.
* 1958 р. – 1961 р. служив в Радянській армії.
* 1961 р. – 1966 р. вчився на режисерському факультеті [[Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Харківського театрального інституту]](Інституту мистецтв) проф. О.Б.Глаголін.
* 1965 р. – 1966 р. працював у київському Театрі Юного Глядача ім. Ленінського комсомолу.
Заслужений діяч мистецтв України (7.07.2007 р.)
 
Юрій Ляшенко прийшов у кіно з театру і назавжди зберіг любов до актора. Своєю роботою доводив, що головним у складній взаємодії багатьох чинників творення в кіно є актор. Юрій Ляшенко з винятковою майстерністю використовує можливості монтажу для розкриття контрапунктом сюжетних ліній і тем, які не закладені у діалогах та подієвому ланцюгу, а виявляються лише особливим розміщенням кадрів. І теорією (періодично виступає в пресі), і практикою він доводить, що сила мистецтва в психологічній складності і глибині образів, епізодів, сюжетів.
 
Якщо в теорії від болісного сприйняття бід суспільства його думки бувають суперечливими, іноді епатажними, як наприклад, в статтях «Схаменіться, недолюди!» (журнал «Дніпро» №  7-8, 2006  р.) або «Ми не раби, раби не ми, ми  — хами!» (газета «Слово Просвіти», 19-25 січня 2006  р.), то в практичних роботах домінують світлі ноти. Вже в перших самостійних роботах режисера-постановника, «Світ, який належить чоловікам» (1977  р.,к.м. ВДІК) та в телефільмі «День перший, день останній» (к/ст.. ім.. О.Довженка, 1978  р.), Ю. Л. показав, що своєю особливою інтонацією, яка поєднує і ніжність, і експресію, вміє впливати на глядацьку уяву, обмежуючись простим задумом. Завдяки пошукам духовної проблематики у фільмі «Мерседес» втікає від погоні" (к/ст. ім. О. Довженка, 1980  р.) і життєстверджуючій аурі фільму при трагічному фіналі розповідь про пригоди армійських розвідників набула філософського осмислення дилеми: життя  — смерть. У фільмі «Записки Кирпатого Мефістофеля» (за однойменним романом В. Винниченка, режисер-постановник і автор сценарію) к/ст. ім. О.Довженка, 1994  р.) Ю. Л. з особливою силою показав вміння знаходити вихід з психологічних лабіринтів.
 
== Нагороди і почесні звання ==
== Фільми ==
* [[Заслужений діяч мистецтв України]] (07.07.2007)
 
== Фільми ==
З 1967 р. на кіностудії ім. О. Довженка. Як режисер-постановник поставив
З 1967 р. на кіностудії ім. О. Довженка. Як режисер-постановник поставив повнометражні художні фільми:
* «[[День перший, день останній]]» (1978  р.)
* «[[«Мерседес» втікає від погоні]]» (1980  р.)
* «[[Записки кирпатого Мефістофеля]]» (1994  р.)
Коротокометражний художній фільм:
* «[[Світ, який належить мужчинам»]]» (1977  р., ВДІК)
Документальні фільми:
* «[[Місто на річці ПсьолПсел]]» (1983  р. Студ., «Укртелефільм»)
* «[[Будні РАПО]]» (1984  р. Студ., «Укртелефільм»)
 
== Нагороди на міжнародних кінофестивалях ==
* 1994  р. «Бронзовий витязь» — приз 3-го МКФ слов'янських і православних народів.
* 1997  р. «За кращу режисуру» — приз 1-го МКФ «Деметра».
* 1997  р. «За краще виконання чоловічої ролі» приз 1-го МКФ «Деметра» актору [[Романюк Сергій Дмитрович|С. Романюку]], виконавцю головної ролі в фільмі «Записки Кирпатого Мефістофеля»
* 1996  р. «Диплом глядацьких симпатій» — 1-й МКФ глядацького журі.
З 1967  р. Режисер, режисер-постановник Київської кіностудія імені О.Довженка.
 
== Режисерська робота ==
у художніх фільмах кіностудії ім. О. Довженка
* «Детина» (1967 г.),
* «ДетинаВ'язні Бомону» (19672 серії, 1969 гр.),
* «В тридев'язніятому Бомонуцарстві» (2 серії, 19691970 р.),
* «ВІду тридев'ятомудо царствітебе» (19701971 р.) ,
* «ІдуЩовечора допісля тебероботи» (19711973 р.),
* «Щовечора після роботи»(1973 р.),
* «Серед літа» (1975 г.),
* «Театр невідомого актора»(1976 р.),
* «Жив-був Шишлов» 2 серії (1988 г.),
Багато займався перекладами і дубляжами зарубіжних художніх фільмів.
 
== Друкувався у пресі ==
* В журналах «Новини кіноекрану», «КіноТеатр», «Український форум», «Віче», «Дніпро», «Ренесанс»
* В газетах «Зеркало тижня», «День», «Персонал плюс», «Слово просвіти», «Комуніст», та інших