Вікіпедія

Остапчук Віктор Миколайович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Piv0vip (обговорення | внесок)
14 редагувань
Скасування редагування № 14133549 користувача 31.28.241.228 (обговорення)
Рядок 29:
{{Othernames|Остапчук}}
 
'''Остапчук Віктор Миколайович''' — Герой України, народний депутат України VII скликання,
'''Остапчук Віктор Миколайович'''&nbsp;— доктор технічних наук, член [[Відродження (партія)|партії «Відродження»]]; начальник статутного територіально-галузеве об'єднання «[[Південна залізниця]]» (з 12.2005); депутат [[Харківська обласна рада|Харківської облради]] (з 04.2002), керівник фракції «Відродження»; заступник голови партії «Відродження» (з 05.2005), в. о. голови партії «Відродження» (з 28.05.2011).<ref>[http://www.sq.com.ua/ukr/news/politika/31.05.2011/v_ostapchuk_ocholiv_partiyu_vidrodzhennya/ В. Остапчук очолив партію «Відродження»]</ref>
доктор технічних наук, з травня 2000 р. по листопад 2012 р. начальник статутного
територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця», почесний громадянин Харкова
та Харківської області, в. о. голови партії «Відродження» (з 28.05.2011).<ref>[http://www.sq.com.ua/ukr/news/politika/31.05.2011/v_ostapchuk_ocholiv_partiyu_vidrodzhennya/ В. Остапчук очолив партію «Відродження»]</ref>
 
== Біографія ==
Народився [[16 травня]] [[1955]] (р. в м.[[Магнітогорськ]], [[Челябінська область|Челябінської області]], [[Росія]]);куди рос.;на батькопочатку Миколавійни Володимировичбула (1925–1991);евакуйована матиз ГаннаЖитомирської Іванівнаобласті (1927)&nbsp;—родина пенс.;батька дружинаМиколи Наталія Василівна (1955)&nbsp;— інженер; дочка Владислава (1976)&nbsp;— економіст; дочка Катерина (1988).Володимировича
(1925–1991). Мати Ганна Іванівна (1927 - 2006);
дружина Наталія Василівна (1955) — інженер; донька Владислава (1976) — економіст;
дочка Катерина (1988) - економіст.
 
Освіта: Харків. інститут інженерів залізн. транспорту, мех. ф-т (1972–1977), «Тепловози та тепловозне господарство»<ref>[http://kharkov.kp.ua/daily/041012/359424/ «Выбор пути»]</ref>.
 
08.10.1977 — майстер, Локомотивне депо Основа Південної залізниці.
03.2006 канд. в нар. деп. України від Партії «Відродження», №&nbsp;6 в списку. На час виборів: начальник залізниці СТГО «Південна залізниця», чл. Партії «Відродження».
10.1977-05.79 — служба в армії. 05.1979-01.82 — майстер, Локомотивне
депо Основа. 01.1982-05.84 — заст. нач., Дорожній центр науково-тех.
інформації Південної залізниці. 05.1984-12.86 — заст. нач., технічний
відділ Південної залізниці. 12.1986-05.90 — секретар парткому, Управління
Південної залізниці. 05.1990-11.95 — нач., Електровозне депо «Жовтень»
Південної залізниці. 11.1995-11.97 — нач., Госпрозрахункова служба
локомотивного господарства Південної залізниці. 11.1997-04.2000 — гол. Інженер,
04.2000 — 1-й заст. нач., 04.2000-06.2005— нач., Південна залізниця (Статутне територіально-галузеве
об'єднання «Південна залізниця»). 07.-08.2005 — проф. кафедри ЕРПС, з
09.2005 — проректор з навч. роботи та практичної підготовки студентів,
Укр. держ. академія залізничного транспорту. У грудні 2005 повертається на посаду начальника Південної залізниці, яку
очолює до листопада 2012 р. Академік Академії транспорту України (2000), професор Української державної академії залізничного
транспорту.
 
== Діяльність ==
08.10.1977&nbsp;— майстер, Локомотивне депо Основа Південної залізниці. 10.1977-05.79&nbsp;— служба в армії. 05.1979-01.82&nbsp;— майстер, Локомотивне депо Основа. 01.1982-05.84&nbsp;— заст. нач., Дорожній центр науково-тех. інформації Південної залізниці. 05.1984-12.86&nbsp;— заст. нач., технічний відділ Південної залізниці. 12.1986-05.90&nbsp;— секретар парткому, Управління Південної залізниці. 05.1990-11.95&nbsp;— нач., Електровозне депо «Жовтень» Південної залізниці. 11.1995-11.97&nbsp;— нач., Госпрозрахункова служба локомотивного господарства Південної залізниці. 11.1997-04.2000&nbsp;— гол. інженер, 04.2000&nbsp;— 1-й заст. нач., 04.2000-06.05&nbsp;— нач., Південна залізниця (Статутне територіально-галузеве об'єднання «Південна залізниця»). 07.-08.2005&nbsp;— проф. кафедри ЕРПС, з 09.2005&nbsp;— проректор з навч. роботи та практичної підготовки студентів, Укр. держ. академія залізничного транспорту. Довірена особа канд. на пост Президента України В.Януковича в ТВО №&nbsp;184 (2004-05). Академік Академії транспорту України (2000).
 
У 1990 і 1998 роках обирався
== Політична діяльність ==
депутатом Ленінської районної ради м.Харкова, в 2002, 2006 та 2010 роках – депутатом Харківської обласної ради. В 2012 році обраний народним депутатом України по ТВО №177, позафракційний.
 
Серед найбільш значущих
У 2010 виходить з партії «Відродження», щоб йти до обласних виборах у складі «Партії регіонів».
результатів діяльності на посаді начальника Південної залізниці –
електрифікація стратегічних магістральних напрямків Харків – Київ та
Полтава—Красноград—Лозова, Харків – Кременчук, впровадження новітніх
технологій, пуск прискорених поїздів, будівництво та реконструкція вокзалів. <ref>[http://vecherniy.kharkov.ua/news/70511/ Виктор Остапчук: «Дорога к храму может быть железной»]</ref>
 
Відомий своєю діяльністю в
Під час [[Парламентські вибори в Україні 2012|парламентських виборів в Україні 2012]] року є кандидатом в народні депутати України від [[Партія регіонів|Партії регіонів]] на виборчому окрузі №&nbsp;177. Під час виборчої кампанії з його боку були зафіксовані спроби непрямого підкупу виборців похилого віку шляхом роздачі серед агітаційних матеріалів безкоштовних медикаментів в м. [[Ізюм]]і та застосуванні адміністративного ресурсу, оскільки в їх розносі брали участь робітники Ізюмської центральної районної лікарні. Це викликало обурення серед жителів м. Ізюма, і більша частина подарунків залишилась не розданою<ref>[http://glavnoe.ua/news/n109760 В Изюме «регионалы» подкупают электорат таблетками от поноса (+фото).] ''Главное.'' 21.09.2012. {{ref-ru}}</ref> .
сфері  енергозбереження та екології'''. '''<ref>[http://kp.ua/daily/250912/357889/ «Урок экологии и энергосбережения от ЮЖД: думать глобально - действовать локально»]</ref> <ref>[http://vecherniy.kharkov.ua/news/84263/ «Виктор Остапчук предложил механизм повышения энергоэффективности школ и больниц»]</ref> <ref>[http://kharkov.kp.ua/daily/181012/361666/print/ «Спасти рядовую речку»]</ref>
 
За час депутатської діяльності
основну увагу зосередив на роботі в окрузі, зокрема, на підтримці дитячого
масового спорту (7), розвитку культури,
духовності (8,9,10,11), а також захисту людей
похилого віку, підтримці шкіл та інших дитячих закладів. За його сприяння реконструйовано
чи побудовано  ряд православних храмів,
проводяться  фестивалі бандурного
мистецтва та церковного хорового співу (11, 12).
 Нагороджений багатьма орденами та
відзнаками УПЦ (13)
 
Віце-президент федерації
синхронного плавання України, почесний президент волейбольного клубу
«Локомотив», почесний голова опікунської ради Люботинської школи-інтернату.  
== Нагороди ==
* Знак «Почесному залізничнику» (1991).▼
* [[Заслужений працівник транспорту України]] (07.2001).▼
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. (10.2003).▼
* Міжнар. нагорода «Золотий Меркурій» (2001).
* Срібна георгіївська медаль «Честь. Слава. Труд» IV&nbsp;ст. (2002).
* Почесна відзнака «Слобожанська слава» (2002).
* Орден Преподобних Антонія і Феодосія Печерських II&nbsp;ст. (2003).
* Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2004).▼
* [[Герой України]] (з врученням ордена Держави, 21.10.2004).
▲* ЗнакЗнаки «Почесному залізничнику» (1991, 2007).
▲* [[Заслужений працівник транспорту України]] (07.2001).
▲* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp; ст. (10.2003).
▲* ЛауреатДержавна Державної преміїпремія України в галузі архітектури (20042004р.).
* Грамоти Верховної Ради України (2001р., 2004р.)
* Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2009р.)
* Орден дружби (2010р.)
* медаль «За сприяння Збройним Силам України» (2011р.,)
* Знаки «За заслуги. Укрзалізниця» ІІІ, ІІ ступеня, (2012р)
 
== Особисте життя ==
Захоплення: українська народна музика та бандурне мистецтво зокрема; історія; спорт.
Захоплення: волейбол, риболовля.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Остапчук_Віктор_Миколайович