Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Файл:Lvivska zemla 1578.png|міні|праворуч|200пкс|Герб Львівської землі із «[[Опис Сарматії Європейської|Опису Сарматії Європейської]]» ([[1578]])]]
'''Львівська земля''' ({{lang-pl|Ziemia lwowska|ziemia lwowska}}, {{lang-la|terra Leopoliensis}}, {{lang-en|Lemberg Land|Lemberg Land}}) - — одна з п'яти земель [[Руське воєводство|Руського воєводства]] (1434-17721434–1772) у складі Корони королівства польського, з 1569 [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Формування землі почалось у другій половині ХІІІ ст. з піднесення ролі Львова у [[Галицько-Волинське князівство|Галицького-Волинському князівстві]], трансформованому у королівство Русі.
 
== Давня історія ==
[[Файл:Slav-7-8-obrez.png|міні|ліворуч|200пкс|Карта розселення слов'ян VII-VIII VII–VIII ст.]]
[[Файл:Great moravia svatopluk.png|міні|праворуч|200пкс|[[Великоморавія|Велика Моравія]] наприкінці ІХ ст.]]
Найдавніші державні структури слов’янськихслов'янських племен на території Львівської землі почали зароджуватись у VI  ст. за доби легендарних братів [[Рус, Лях і Чех|Руса, Ляха, Чеха]]. Припускають, що у [[Стільсько|Стільсько]] неподалік міста [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаєва]] знаходився у VIII - IX VIII–IX ст. один з племінних центрів [[Білі хорвати|Білих хорватів]]. Не менш значним слов’янськимслов'янським поселенням цього ж періоду було [[Пліснесько|Пліснесько]] неподалік [[Броди|Бродів]] - — [[Олесько|Олеська]]. До середини IX  ст. ці землі увійшли до [[Великоморавія|Великоморавської держави]], що розпалась після розгрому її війська 907 мадярськими племенами у битві біля [[Братислава|Братислави]]. Того ж 907 року [[Хорвати|хорвати]] брали участь у поході князя [[Олег Віщий|Олега]] на [[Константинополь|Константинополь]], можливо, шукаючи у нього захисту від агресивних кочових племен. Після розгрому мадярів 955 на ріці Лех німецьким військом [[Імператор|імператора]] [[Оттон I Великий|Оттона І]] чеський князь Болеслав І Жорстокий приєднав [[Моравія|моравські землі]]. За правління його сина Болеслава ІІ Побожного Краківською землею лише у 986/89 роках заволодів польський князь [[Мешко I|Мєшко І]], то ж малоймовірно, що князь [[Володимир Святославич|Володимир І Великий]] у поході 981 зайняв землі [[Ляхи|ляхів]], адже [[Нестор-літописець|Нестор літописець]] писав, що у похід 992 він ходив проти хорватів. Можливо, ознакою примирення князя з місцевою аристократією були два шлюби князя (980-1015980–1015) з двома чешками, чиї імена невідомі. Також «Чеська хроніка» подавала 1086 східні кордони Празької [[Дієцезія|дієцезії]] по рікам [[Західний Буг|Буг]] і [[Стир|Стир]].
 
== [[Звенигородське князівство|Звенигородське князівство]] ==
 
Князі [[Ростиславичі|Ростиславичі]] біля 1086 посіли три [[Уділ|удільні]] княжі центри — [[Перемишль|Перемишль]], [[Звенигород (Пустомитівський район)|Звенигород]], [[Теребовля|Теребовлю]], що стало початком виокремлення Галичини з [[Київська Русь|Київської держави]]. Згадка про вбивство князя, чи то першого короля Русі [[Ярополк Ізяславич|Ярополка Ізяславича]] по дорозі до Звенигорода (1086/87) стала першою згадкою про удільну княжу столицю, де з 1085 правив [[Володар Ростиславич|Володар Ростиславич]]. Звенигород 1124 успадкував його син [[Володимирко Володарович|Володимирко]], який після смерті брата [[Ростислав Володарович|Ростислава]] зайняв Перемишль, передавши 1129 Звенигородське князівство племіннику [[Іван Берладник|Івану Ростиславичу (Берладнику)]], прогнаному 1144 ним з Галичини. На 1141 Володимирко успадкував [[Теребовлянське князівство|Теребовельське князівство]], що спонукало його перенести столицю об’єднаноїоб'єднаної [[Галичина|Галичини]] до [[Галич|Галича]]а і що призвело до поступового занепаду Звенигорода. У час князівських міжусобиць Звенигород облягали: київський князь [[Всеволод II Олегович|Всеволод Олегович]] (1144, 1147), перемишльський князь Ростислав Володарович (1127), князь [[Данило Галицький|Данило Гаицький]] разом з угорськими загонами (1211). Останнім удільним князем у Звенигородському князівстві був Роман Ігоревич (1206-12081206–1208). На 1221 галицький князь [[Мстислав Мстиславич|Мстислав Удатний]] передав місто боярину [[Судислав (боярин)|Судиславу]]. Більш героїчною постаттю у Звенигороді був воєвода, боярин Іван Халдієвич, який на другий день облоги 1146 примусив міщан не здавати місто, стративши трьох ініціаторів віча, що дозволило витримати триденні атаки київського князя. Навколишні болота ріки Білки не врятували місто 1241 від захоплення і знищення ордами [[Батий|Батия]]. Звенигород став одним з небагатьох великих міст, що не відродились після монголо-татарського погрому, перетворившись на рядове село.
 
Із заходу Звенигородське князівство межувало з Перемишльським по лінії ріки [[Верещиця (річка)|Верещиці]], на півночі з [[Белзьке князівство|Белзьким]], на сході з Теребовельським, але брак документальних згадок не дозволяє точно визначити межі князівств, тому вірогідно вони збігалися з теренами пізнішої Львівської землі. Через Звенигород пролягали шляхи на Перемишль, Галич, [[Волинь|Волинь]], [[Київ|Київ]]. З міст князівства збереглись окремі згадки про [[Гологори (село)|Голі Гори (Гологори]]), вперше згадані 1144 року, під якими 1097 відбулась битва галицьких князів з волинськими і звідки походив боярин Клим’ятаКлим'ята (1231). При поході князя [[Михайло Всеволодович|Михайла Всеволодовича]] 1232 було згадано Підгорай, а у XIV  ст. існувала Підгорайська волость (можливо, городище біля [[Зарудці|с. Зарудці Жовківського Львівської обл.]]), поряд знаходився Щекотів, згаданий 1242 (можливо, городище біля [[Глинськ (Жовківський район)|с. Глинське]]). У місті [[Щирець (смт)|Щирець]] 1126 пробували замиритись брати князі Володимирко з Ростиславом.
 
== Львівська земля ==
[[Файл:RuskieIRP.png|міні|ліворуч|350пкс|Руське воєводство у складі Речі Посполитої]]
[[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-05.svg|міні|праворуч|200пкс|Реконструкція штандарту Львівської землі з Грюнвальдської битви]]
[[Львів|Львів]] був вперше згаданий 1256, а через три роки на вимогу татар його укріплення розкидали разом з найбільшими містами Галицько-Волинського князівства. На той час місто перейняло функції територіального центру від розміщеного поряд Звенигорода. До кінця ХІІІ ст. Львів став головним містом володінь князя [[Лев Данилович|Лева І]], а з 2-й половини XIV  ст. місто отримало статус столиці королівства Русі, захопленого володарями [[Королівство Польське|Корони польського королівства]] і [[Королівство Угорське (1000 — 1918)|Корони св. Стефана]]. До кінця XIV  ст. склалась патова ситуація, коли титулярними володарями Руського королівства були угорські королі, що затвердив [[Папа Римський|Папа Римський]] наприкінці XIV  ст., а дійсними володарями були королі Польщі. Оскільки володарі Корони не мали права на ці землі, а володарі Корони св. Стефана не мали сил і можливостей для повернення земель через просування турків, то питання приналежності земель королівства Русі декілька разів відкладалось до з’їздуз'їзду баронів обох країн. У [[Грюнвальдська битва|битві під Грюнвальдом]] 1410 полк Львівської землі виступив під штандартом, синьо-жовті барви якого (як і штандарту Перемишльської землі) лягли в основу національного прапора. Зрештою 1434 королівство Русі було анексоване Короною і зведене до [[Руське воєводство|Руського воєводства]]. Проти анексії не виступила руська шляхта, отримавши напередодні зрівняння своїх прав з польською. У Руському воєводстві було визначено межі п’ятип'яти земель, де Львівська земля складалась з двох [[Повіт|повітів]] — Львівського і Жидачівського. Львівська земля на заході межувала з Перемиською, на сході - — з Галицькою, на півночі - — із землями Белзькою і Буською [[Белзьке воєводство|Белзького воєводства]], на півдні доходила до [[Карпати|Карпат]]. У Львові знаходилось староство гродове, відбувались земські Сеймики, за доби І Речі Посполитої збирався Трибунал Провінції [[Малопольща|Малопольської]] на рівних правах з [[Люблінський трибунал|Люблінським Трибуналом]], виносячи рішення для воєводств Руського, Белзького, [[Волинське воєводство (Річ Посполита)|Волинського]], [[Подільське воєводство|Подільського]], [[Брацлавське воєводство|Брацлавського]], [[Чернігівське воєводство|Чернігівського]], [[Київське воєводство|Київського]]. У [[Жидачів|Жидачеві]] знаходились уряди гродового староства. Збір шляхти, посполитого рушення, військ землі проводився під [[Глиняни|Глинянами]] на заклик львівського старости. Шляхта повітів обирала по 6 депутатів на [[Сеймик|Сеймики]]и воєводства, [[Коронний Трибунал|Трибунал Коронний]] і Трибунал Скарбовий. Шляхта Львівської землі збиралась на генеральний Сеймик воєводства у [[Судова Вишня|Судовій Вишні]] разом з шляхтою Перемишльської і Саноцької земель. Львівська земля разом з Руським воєводством була ліквідована після першого поділу Речі Посполитої і створення 1772 [[Габсбурги|Габсбургами]] у своїй [[Австрія|державі]] коронної землі [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини і Володимирії]], поділеної на округи. Варто зазначити, що ще з 1526 майбутній імператор [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанд І Габсбург]] носив титул короля… Німеччини, Угорщини,… Галичини, Володимирії ... (King of Germany, Hungary, Bohemia, Dalmatia, Croatia, Slavonia, Rama, Serbia, '''Galicia, Lodomeria''', Cumania, Bulgaria). Терени Львівської землі знаходились у округах Львівському, Жовківському, Бережанському, Золочівському, Стрийському, Станіславівському.
 
== Міста ==
 
При люстрації на 1676 у львівській землі нарахували 42 міста і 618 селищ, з них у жидачівському повіті 9 міст і 170 селищ. За кількістю міщан поселення ділились на міста "«urbs"» та містечка "«oppidum"». На 1773 у Галичині налічувалось 187 міст і 93 містечка, а до 1780 їхня чисельність зросла до 261 міста і 67 містечок. Загалом Львівська земля у Руському воєводстві за кількістю міст поступалась лише Галицькій землі, при тому, що Львів з 25-30 тисячами населення на середину XVII  ст. був найбільшим містом тогочасної [[Україна|України]] і за значимістю у Речі Посполитій поступався лише столичним [[Варшава|Варшаві]], [[Краків|Кракову]], [[Вільнюс|Вільно]].
 
У Львівській землі для прикладу можна згадати міста, частина яких до XVIII  ст. занепала, стала селами, зберігаючи до нині міський герб (у дужках подано рік надання магдебурзького права):
 
* [[Бережани]] (1530)
 
* [[Берездівці]] (1526)
 
* [[Бібрка]] (королівщина, 1469)
 
* [[Білий Камінь (Золочівський район)|Білий Камінь]] (1682)
 
* [[Броди]] (1584)
 
* [[Вижняни]] (1400)
 
* [[Дроговиж]] (центр староства з 1465)
 
* [[Глиняни]] (королівщина, 1397)
 
* [[Гологори (село)|Гологори]] (1469)
 
* [[Городок (Львівська область)|Городок]] (королівщина, центр староства, 1389)
 
* [[Дунаїв (Перемишлянський район)|Дунаїв]] (1424)
 
* [[Жовква]] (1603)
 
* [[Золочів (місто)|Золочів]] (XV  ст., 1523)
 
* [[Кам'янка-Бузька|Камянка-Буська]] (Струмилова) (королівщина, центр староства, 1448)
* [[Комарно]] (1473)
 
* [[Костеїв]] (1397
 
* [[Куликів (смт)|Куликів]] (1469)
 
* [[Лешнів]] (1627)
 
* [[Великий Любінь]] (королівщина, поч. XV  ст., 1624)
 
* [[Магерів]] (1591)
 
* [[Маркопіль]] (1650-і рр.)
* [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаїв]] (1570)
 
* [[Мостиська]] (королівщина, центр староства, 1404)
 
* [[Олесько]] (1441)
 
* [[Перемишляни]] (1620)
 
* [[Підкамінь]] (1464, 1569)
 
* [[Погорільці (Золочівський район)|Погорільці]] (1569)
 
* [[Поморяни]] (1456)
 
* [[Потелич]] (XV  ст., 1523)
 
* [[Розділ]](1571)
 
* [[Сасів]] (1615)
 
* [[Свірж (Перемишлянський район)|Свірж]] (кінець XVI  ст.)
 
* [[Стрий]] (1431)
 
* [[Тадані]] (1563)
 
* [[Щирець (смт)|Щирець]] (королівщина, повітовий центр, 1397)
 
* [[Яворів]] (королівщина, кінець XV  ст., 1569)
 
* [[Івано-Франкове|Янів]] (1611)
 
Міста Жидачівського повіту
* [[Вибранівка]] (до 1631)
 
* [[Жидачів]] (1393)
 
* [[Журавно]] (до 1445, 1563)
 
* [[Нові Стрілища]] (1417)
 
* [[Долина (місто)|Долина]](королівщина, 1525)
 
* [[Сихів]] (1525)
 
* [[Соколівка (Жидачівський район)|Соколівка]] (1558)
 
* [[Ходорів]] (1436)
 
== Галерея гербів міст Львівської землі ==
<gallery>
Файл:Lviv-modern-coat-of-arms.png|Львів
 
== Література ==
* ''[[Крип’якевичКрип'якевич Іван Петрович|І.&nbsp;П.Крип’якевич&nbsp;Крип'якевич]]''. Галицько-Волинське князівство. &nbsp;— Київ: Наукова думка, 1984.
* ''О. Мацюк.'' [[Замки і фортеці Західної України (книга)|Замки і фортеці Західної України]].— Львів, 2005
* Галичина. Країна міст. Часопис Ї. №36№&nbsp;36, 2005
* ''Г. &nbsp;П. &nbsp;Петришин.'' Карта Ф. фон Міга (1779-1782 1779–1782&nbsp;рр.), як джерело містознавства Галичини.— Львів, 2006
* ''В. Пшик.'' [[Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст.]]— Львів, 2008
* Lustracja województwa ruskiego, podolskiego i bełskiego, 1564-15651564–1565.— Warszawa, (I) 2001.— ss. 289.
* Lustracje województw ruskiego, podolskiego i bełskiego 1564 - 15651564–1565, wyd. K. Chłapowski, H. Żytkowicz, cz. 1, Warszawa -&nbsp;— Łódź 1992
 
== Посилання ==
* [http://litopys.org.ua/litop/lit28.htm Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. &nbsp;Є. &nbsp;Махновця; Відп. ред. О. &nbsp;В. &nbsp;Мишанич. &nbsp;— К.: Дніпро, 1989. &nbsp;— XVI+591 с]
* [http://uht.org.ua/ua/members/grechylo/ Українське геральдичне товариство]
* [http://litopys.org.ua/krypgvol/gvol.gif Карта Галицько-Волинського князівства]
 
 
 
{{Вікіпосилання
144 662

редагування