Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 5 років тому
правки
[[Файл:POL COA Pobog.svg|right|thumb|230px|Родинний [[герб]] Конецпольських [[Побог]]]]
'''КонєцпольськіКонецпольські''' ('''КонецпольськіКонєцпольські''') — польський шляхетський ([[магнат]]ський) [[рід]] [[герб]]у [[Побог]] (Побуг).
 
Родина КонєцпольськихКонецпольських з'являється в історичних анналах на початку [[XV століття]]. Один із перших її представників, [[Якуб КонєцпольськийКонецпольський]], брав участь у [[Грюнвальдська битва|битві під Грюнвальдом]] ([[1410]]).
 
[[1443]] — було започатковане [[місто]]-[[фортеця]] [[Конецполь]], яке стало форпостом родини КонєцпольськихКонецпольських на [[Брацлавщина|брацлавських землях]], на межі [[Дике Поле|Дикого Поля]].
 
В [[16 століття|XVI столітті]] родина розпадається на дві гілки — [[гетьман]]ську і [[каштелян]]ську.
 
Найвідомішим представником гетьманської гілки став [[великий коронний гетьман]] [[КонєцпольськийКонецпольський Станіслав|Станіслав КонєцпольскийКонецпольский]] (* [[1591]] — † [[1646]]). Він воював проти армії шведського короля [[Густав Адольф|Густава-Адольфа]], штурмував [[Смоленськ]] ([[1611]]), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. [[1620]] року [[Цецорська битва 1620|під Цецорою]] потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки.
 
В середині [[XVII століття]] КонєцпольськіКонецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на [[Поділля|Поділлі]] та [[Брацлавщина|Брацлавщині]]. Будучи [[Барське староство|барським старостою]], Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити [[Барський замок|замок у Барі]]. С.Конецпольський увійшов в [[Історія України|історію України]] як придушувач козацьких повстань [[Жмайла повстання|Жмайла]], Сулими, [[Павлюка повстання|Павлюка]], [[Гуня Дмитро Тимошович|Гуні]], [[Острянина повстання|Острянина]].
 
* Якуб (помер 1480) — староста і каштелян перемиський, чоловік Барбари Тенчиньскої
* Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая, Станіслава Пшедбора
* Алєксандер (помер 1609&nbsp;р.)&nbsp;— воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського камянецького Анною Срочіцкою став власником значних маєтків на Поділлі<ref>''Henryk Kotarski.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 512</ref>
* [[КонєцпольськийКонецпольський Адам|Адам Пшедбур КонєцпольськийКонецпольський]]&nbsp;— комендант [[Кодацька фортеця|Кодака]], [[небіж]] коронного гетьмана Станіслава КонєцпольськогоКонецпольського.
* Якуб&nbsp;— син [[сєрадз]]ького підкоморія Алєксандера (бл. 1585-бл. 1630); ротмістр короля, комендант Кодака; вбитий козаками у 1641<ref>''Zofia Libiszowska.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 513</ref>
* Cтаніслав&nbsp;— молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б.Хмельницького після здобуття фортеці у 1648&nbsp;р.<ref>''Zofia Libiszowska.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 513</ref> (або у 1649&nbsp;р.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#H1 Koniecpolscy (01)] {{ref-pl}}</ref>)
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
 
[[Конецпольський Олександр|Станіслав-Александр Конецпольський]] найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман [[Богдан Хмельницький]] напередодні [[Битва під Пилявцями|Пилявецької битви]] ([[1648]]). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і КонєцпольськийКонецпольський) ледве врятувались.
 
Останнім помітним представником роду був [[Станіслав-Ян Конецпольський]]&nbsp;— могутній [[магнат]], великий коронний [[обозний]], [[Подільське воєводство|подільський воєвода]] з [[1679]]&nbsp;р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.
 
== Посилання ==
* [http://zamki-kreposti.com.ua/lvovskaya-oblast/podgoreckij-zamok-podgorcy/ Резиденція Станіслава КонєцпольськогоКонецпольського у Підгірцях на www.zamki-kreposti.com.ua] {{ref-ru}}
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#G3 Koniecpolscy (01)] {{ref-pl}}.