Відмінності між версіями «Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації»

нема опису редагування
м (Відкинути редагування Курка Аалямб до зробленого Addbot)
'''Кирилізація японської мови''' — запис [[кирилиця|кирилицею]] фонем або знаків письма [[японська|японської мови]]. Поділяється на [[транскрипція|транскрипцію]] (передачу звуків) та [[транслітерація|транслітерацію]] (передачу знаків письма).
 
== Радянські системи ==
== Системи ==
=== <u>Радянські</u>Поліванов ===
==== Поліванов ====
Система транслітерації [[Поліванов Євгеній Дмитрович|Євгена Поліванова]] ([[1930]]) для [[російська мова|російської мови]]. Розроблена [[1917]] року, переглянута 1930 року<ref>Поливанов Е.Д., Плетнер О.В. ''Грамматика японского разговорного языка'' (Труды Моск. ин-та востоковедения им. Н. Н. Нариманова, XIV). — Москва: 1930.</ref>. Була офіційною в академічних виданнях [[СРСР]]. Після розвалу СРСР залишалася найуживанішою системою в [[Росія|Росії]]. Перекладні варіанти використовувалися в академічних виданнях в [[Україна|Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]].
 
:芸者 ''гей'''ша''''' (а не ''гэйся'')
 
=== <u>Українські</u> =системи ==
====Бондаренко====
Система транскрипції за [[Бондаренко Іван Петрович|Іваном Бондаренком]] ([[1997]]) для української мови<ref>Бондаренко І. П.''Українсько-японський словник''.&nbsp;— Київ: Альтернативи.&nbsp;— 1997.; [http://usubway.narod.ru/sb.htm Бондаренко І. П. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту // ''Записки з українського мовознавства''. – Випуск 7. – Одеса: ОДУ, 1999. – С.77-88.]</ref>. Розроблена на основі системи Поліванова. Використовувалася в центральних українських академічних виданнях з кінця 1990-х років. Єдиною відмінністю від українізованого перекладеного варіанту російської системи, що вживалася в часи УРСР, є використання літери «[[ґ]]» замість «[[г]]».
 
{{Бондаренко 1997}}
 
==== Діброва-Одинець ====
Система транслітерації за [[Анатолій Діброва|Анатолія Діброви]] та [[Василь Одинець|Василя Одинця]] ([[1944]]) для української мови<ref>Діброва А., Одинець В., Українсько-ніппонський словник / За ред. Ясуда Сабуро. - Харбін, 1944.</ref>. Розроблена українськими емігрантами з [[Зелений клин|Зеленого Клину]] в часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]] за допомоги японських науковців. Використана при підготовці першого в історії японсько-українського словника. Через відсутність української японознавчої школи та ізоляцію українських емігрантів від українського науково-культурного життя в УРСР не прижилася в українських наукових колах.
 
:実地の ''дзі'''чч'''і-но'' (практичний).
 
====Федоришин====
Система транскрипції за [[Федоришин Мирон|Мироном Федоришиним]] ([[1994]]) для української мови<ref>[http://usubway.narod.ru/sf.htm Федоришин М. С. ''Українська транскрипція японської мови''. - Львів: Львівська політехніка, 1994.]; [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Lingvistyka/2007_586/12.pdf Федоришин М.&nbsp;С.&nbsp;Особливості викладання основ японського письма у Львівській політехніці // ''Вісник національного університету «Львівська політехніка»''. — Львів: Львівська політехніка, 2007. — №586. — С.39—42.]</ref>. Розроблена на основі системи Поліванова. Обмежено вживається в публікаціях Львівської політехніки. Головною особливістю є примат [[фонема]]тичного принципу над [[звук|фонетичним]]&nbsp;— наскрізна передача відмінних звуків [t͡ɕ] i [t͡s], що належать до фонеми /ts/, українським «[[ц]]»; передача відмінних звуків [ɕ] i [s], що належать до фонеми /s/, українським «[[с]]».
 
{{Федоришин 1994}}
 
=== <u>Японські</u>Коваленко ===
Система японсько-української [[практична транскрипція|практичної транскрипції]] за Коваленком О. ([[2012]]). Складена на основі порівняльного аналізу фонематичних та фонетичних систем японської та української мов. На відміну від інших систем спирається на результати досліджень японських мовознавців 2-ї половини ХХ – початку ХХІ ст<ref>Коваленко О.О. [http://nndiuvi.org.ua/images/book/29.pdf Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз] // [[Збірник наукових праць НДІУ|Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії]]. – К.: ННДІУВІ, 2012. – Т. ХХІХ. – С. 197-215.</ref>.
 
{| class="wikitable" width=70% style="text-align: center; font-size:95%"
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[あ]] / [[ア]] &nbsp; а
|bgcolor="#FFFDDD"| [[い]] / [[イ]] &nbsp; і
|bgcolor="#FFFDDD"| [[う]] / [[ウ]] &nbsp; у
|bgcolor="#FFFDDD"| [[え]] / [[エ]] &nbsp; е
|bgcolor="#FFFDDD"| [[お]] / [[オ]] &nbsp; о
|colspan="3" bgcolor="#F7F7F7"|&nbsp;
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[か]] / [[カ]] &nbsp; ка
|bgcolor="#FFFDDD"| [[き]] / [[キ]] &nbsp; кі
|bgcolor="#FFFDDD"| [[く]] / [[ク]] &nbsp; ку
|bgcolor="#FFFDDD"| [[け]] / [[ケ]] &nbsp; ке
|bgcolor="#FFFDDD"| [[こ]] / [[コ]] &nbsp; ко
|bgcolor="#DDEBFF"| きゃ / キャ &nbsp; кя
|bgcolor="#DDEBFF"| きゅ / キュ &nbsp; кю
|bgcolor="#DDEBFF"| きょ / キョ &nbsp; кьо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[さ]] / [[サ]] &nbsp; са
|bgcolor="#FFFDDD"| [[し]] / [[シ]] &nbsp; '''ші'''
|bgcolor="#FFFDDD"| [[す]] / [[ス]] &nbsp; су
|bgcolor="#FFFDDD"| [[せ]] / [[セ]] &nbsp; се
|bgcolor="#FFFDDD"| [[そ]] / [[ソ]] &nbsp; со
|bgcolor="#DDEBFF"| しゃ / シャ &nbsp; '''шя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しゅ / シュ &nbsp; '''шю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しょ / ショ &nbsp; '''шьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[た]] / [[タ]] &nbsp; та
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ち]] / [[チ]] &nbsp; '''чі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| [[つ]] / [[ツ]] &nbsp; цу
|bgcolor="#FFFDDD"| [[て]] / [[テ]] &nbsp; те
|bgcolor="#FFFDDD"| [[と]] / [[ト]] &nbsp; то
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゃ / チャ &nbsp; '''чя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゅ / チュ &nbsp; '''чю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちょ / チョ &nbsp; '''чьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[な]] / [[ナ]] &nbsp; на
|bgcolor="#FFFDDD"| [[に]] / [[ニ]] &nbsp; ні
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ぬ]] / [[ヌ]] &nbsp; ну
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ね]] / [[ネ]] &nbsp; не
|bgcolor="#FFFDDD"| [[の]] / [[ノ]] &nbsp; но
|bgcolor="#DDEBFF"| にゃ / ニャ &nbsp; ня
|bgcolor="#DDEBFF"| にゅ / ニュ &nbsp; ню
|bgcolor="#DDEBFF"| にょ / ニョ &nbsp; ньо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[は]] / [[ハ]] &nbsp; ха
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ひ]] / [[ヒ]] &nbsp; хі
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ふ]] / [[フ]] &nbsp; фу
|bgcolor="#FFFDDD"| [[へ]] / [[ヘ]] &nbsp; хе
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ほ]] / [[ホ]] &nbsp; хо
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゃ / ヒャ &nbsp; хя
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゅ / ヒュ &nbsp; хю
|bgcolor="#DDEBFF"| ひょ / ヒョ &nbsp; хьо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ま]] / [[マ]] &nbsp; ма
|bgcolor="#FFFDDD"| [[み]] / [[ミ]] &nbsp; мі
|bgcolor="#FFFDDD"| [[む]] / [[ム]] &nbsp; му
|bgcolor="#FFFDDD"| [[め]] / [[メ]] &nbsp; ме
|bgcolor="#FFFDDD"| [[も]] / [[モ]] &nbsp; мо
|bgcolor="#DDEBFF"| みゃ / ミャ &nbsp; мя
|bgcolor="#DDEBFF"| みゅ / ミュ &nbsp; мю
|bgcolor="#DDEBFF"| みょ / ミョ &nbsp; мьо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[や]] / [[ヤ]] &nbsp; я
|bgcolor="#F7F7F7"| &nbsp;
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ゆ]] / [[ユ]] &nbsp; ю
|bgcolor="#F7F7F7"| &nbsp;
|bgcolor="#FFFDDD"| [[よ]] / [[ヨ]] &nbsp; ьо
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| &nbsp;
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ら]] / [[ラ]] &nbsp; ра
|bgcolor="#FFFDDD"| [[り]] / [[リ]] &nbsp; рі
|bgcolor="#FFFDDD"| [[る]] / [[ル]] &nbsp; ру
|bgcolor="#FFFDDD"| [[れ]] / [[レ]] &nbsp; ре
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ろ]] / [[ロ]] &nbsp; ро
|bgcolor="#DDEBFF"| りゃ / リャ &nbsp; ря
|bgcolor="#DDEBFF"| りゅ / リュ &nbsp; рю
|bgcolor="#DDEBFF"| りょ / リョ &nbsp; рьо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[わ]] / [[ワ]] &nbsp; ва
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| &nbsp;
|bgcolor="#FFFDDD"| [[を]] / [[ヲ]] &nbsp; о
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| &nbsp;
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| [[ん]] / [[ン]] &nbsp; н
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=4| &nbsp;
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3| &nbsp;
|-
|
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| が / ガ &nbsp; ґа
|bgcolor="#FFDDDD"| ぎ / ギ &nbsp; ґі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぐ / グ &nbsp; ґу
|bgcolor="#FFDDDD"| げ / ゲ &nbsp; ґе
|bgcolor="#FFDDDD"| ご / ゴ &nbsp; ґо
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゃ / ギャ &nbsp; ґя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゅ / ギュ &nbsp; ґю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎょ / ギョ &nbsp; ґьо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ざ / ザ &nbsp; дза
|bgcolor="#FFDDDD"| じ / ジ &nbsp; '''джі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| ず / ズ &nbsp; дзу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぜ / ゼ &nbsp; дзе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぞ / ゾ &nbsp; дзо
|bgcolor="#DDEBFF"| じゃ / ジャ &nbsp; '''джя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じゅ / ジュ &nbsp; '''джю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じょ / ジョ &nbsp; '''джьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| だ / ダ &nbsp; да
|bgcolor="#FFDDDD"| ぢ / ヂ &nbsp; '''джі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| づ / ヅ &nbsp; дзу
|bgcolor="#FFDDDD"| で / デ &nbsp; де
|bgcolor="#FFDDDD"| ど / ド &nbsp; до
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゃ / ヂャ &nbsp; '''джя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゅ / ヂュ &nbsp; '''джю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢょ / ヂョ &nbsp; '''джьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ば / バ &nbsp; ба
|bgcolor="#FFDDDD"| び / ビ &nbsp; бі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぶ / ブ &nbsp; бу
|bgcolor="#FFDDDD"| べ / ベ &nbsp; бе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぼ / ボ &nbsp; бо
|bgcolor="#DDEBFF"| びゃ / ビャ &nbsp; бя
|bgcolor="#DDEBFF"| びゅ / ビュ &nbsp; бю
|bgcolor="#DDEBFF"| びょ / ビョ &nbsp; бьо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ぱ / パ &nbsp; па
|bgcolor="#FFDDDD"| ぴ / ピ &nbsp; пі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぷ / プ &nbsp; пу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぺ / ペ &nbsp; пе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぽ / ポ &nbsp; по
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゃ / ピャ &nbsp; пя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゅ / ピュ &nbsp; пю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴょ / ピョ &nbsp; пьо
|}
 
{|width=100%
|valign="top" width=30%|
*1) Японські короткі голосні <span style='color: blue'>/а, і, u, е, о/</span> записуються українськими літерами <span style='color: red'>'''а''', '''і''', '''у''', '''е''', '''о'''</span>.
 
*2) Голосна <span style='color: blue'>/і/</span> записується як:
:* <span style='color: red'>'''й'''</span> (1) в дифтонгах <span style='color: blue'>/ai, ui, oi/ ([аi̯], [ui̯], [oi̯])</span>; (2) після голосного в кінці складу або в кінці слова.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 愛知 [[префектура Айчі|А'''й'''чі]] [Ай-чі]; 新井白石 [[Арай Хакусекі|Ара'''й''' Хакусекі]].</span>
:* <span style='color: red'>'''ї'''</span> (1) всередині слова на початку складу, після голосної <span style='color: blue'>/ai, ii, ui, ei, oi/ ([а.i], [i.i], [u.i], [e.i], [o.i])</span>; (2) перед апострофом.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 廿日市 [[Хацукаїті|Хацука'''ї'''чі]] [Хацука-їчі].</span>
*3) Сполучення <span style='color: blue'>/ei/,</span> що може вимовлятися як '''e''' <span style='color: blue'>[e:]</span> або '''eй''' <span style='color: blue'>[ei̯]</span>, передається уніфіковано — <span style='color: red'>'''eй'''</span>. У випадку <span style='color: blue'>[e.i]</span> пишеться <span style='color: red'>'''еї'''</span>.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 先生 [[Сенсей|сенс'''ей''']] [сен-се:, сен-сей].</span>
*4) Голосна <span style='color: blue'>/е/</span> записується як <span style='color: red'>'''є'''</span> після голосного <span style='color: blue'>/i/</span> та перед апострофом.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 徳川家康 [[Токуґава Ієясу|Токуґава І'''є'''ясу]]; 善右衛門 Дзен''''є'''мон.</span>
*5) Глухі (редуковані) голосні <span style='color: blue'>[i̥]</span> та <span style='color: blue'>[u̥]</span> записуються так само як <span style='color: blue'>/i/</span> та <span style='color: blue'>/u/,</span> але читаються ненаголошеними.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 飛鳥 [[Асука|Ас'''у'''ка]] [А́с<sup>у</sup>ка]; 安芸 [[провінція Акі|Ак'''і''']] [А́к<sup>і</sup>].</span>
*6) Довгі голосні:
:*<span style='color: blue'>/аː, uː, еː, оː/ ([aː], [uː], [eː], [oː])</span> записуються як короткі з [[макрон]]ом, що позначає довготу: <span style='color: red'>'''ā''', '''ӯ''', '''ē''', '''ō'''</span>.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 森 Морі [Морі]; 毛利 [[Рід Морі|М'''ō'''рі]] [Моорі].</span>
:*<span style='color: blue'>/iː/ ([iː])</span> записується як <span style='color: red'>'''ії'''</span> для уникнення плутанини '''ī''' та '''ї'''.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 新潟 [[префектура Ніїґата|Н'''ії'''ґата]].</span>
:*<span style='color: blue'>[uː]</span> в сполученні <span style='color: blue'>/juː/</span> (ю) записується як <span style='color: red'>'''ю̄'''.</span>
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 法隆寺 [[монастир Хорю|монастир Хōр'''ю̄''']].</span>
|valign="top" width=30%|
*7) Приголосні /<span style='color: blue'>k, s, t, ts, d, n, m, p, r, w/</span>, що творяться як звуки <span style='color: blue'>[k, s, t, t͡s, d, n, m, p, r, w]</span>, записуються літерами <span style='color: red'>'''к''', '''с''', '''т''', '''ц''', '''д''', '''н''', '''м''', '''п''', '''р''', '''в'''</span>. Приголосні /<span style='color: blue'>g, z, b/</span>, що позначають основні звуки <span style='color: blue'>[g, d͡z, b]</span> та алофони <span style='color: blue'>[ŋ, ɣ, z, β]</span>, транскрибуєються уніфіковано в усіх позиціях як <span style='color: red'>'''ґ''', '''дз''', '''б'''</span>.
*8) Приголосна <span style='color: blue'>/h/</span> записується як:
:*<span style='color: red'>'''х'''</span> у сполученнях <span style='color: blue'>/ha, hi, he, ho/ ([ha], [çi], [he], [ho])</span>;
:*<span style='color: red'>'''ф'''</span> у сполученні <span style='color: blue'>/hu/ ([ɸu])</span>.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 白山 [[Хакусан|'''Х'''акусан]] /hakusaɴ/ ; 富士山 [[гора Фудзі|'''Ф'''уджі]] /huzi/.</span>
*9) Приголосний <span style='color: blue'>/ɴ/</span> записуємо як:
:*<span style='color: red'>'''м'''</span> перед <span style='color: blue'>/m, b, p/</span>;
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 群馬 [[Префектура Ґумма|Ґу'''м'''ма]] /gunɴma/.</span>
:*<span style='color: red'>'''н'''</span> перед іншими приголосними;
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 安倍晋三 [[Абе Сіндзо|Абе Ші'''н'''дзō]] /abe siɴzoː/.</span>
:*<span style='color: red'>'''н''''</span> (з апострофом) перед голосними.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 星新一 [[Хосі Сін'їті|Хоші Сі'''н''''їчі]] /hosi siɴiti/.</span>
*10) Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних.
*11) Сполучення <span style='color: blue'>/ja, ju/</span> записуються як <span style='color: red'>'''я'''</span> та <span style='color: red'>'''ю'''</span>.<br/>Сполучення <span style='color: blue'>/jo/</span> транскрибується як <span style='color: red'>'''йо'''</span> <span style='color: blue'>[jo]</span> (1) на початку слова; (2) після голосного; (3) перед <span style='color: blue'>/ɴ/</span>. У решті випадків воно записується як <span style='color: red'>'''-ьо'''</span> <span style='color: blu'>[ʲo]</span>.
:::<span style='color: green'>''Приклад'': 横須賀 [[Йокосука|'''Йо'''косука]] /jokosuka/; 将軍 [[сьоґун|ш'''ьō'''ґун]] /sjoguɴ/;.</span>
*12) Палаталізовані приголосні <span style='color: blue'>/k, g, m, h, b, p, r/</span>, що творяться як м’які звуки <span style='color: blue'>[kʲ], [gʲ], [mʲ], [ç], [bʲ], [pʲ], [ɾʲ]</span>, записуються українськими <span style='color: red'>'''к''', '''ґ''', '''м''', '''х''', '''б''', '''п''', '''р'''</span>, що артикулюються як напівпом’якшені звуки. М’який приголосний <span style='color: blue'>[ɲ]</span> записується м’яким <span style='color: red'>'''н'''.</span><br/>Палаталізовані приголосні <span style='color: blue'>/s, z, t (ts)/</span>, що творяться як дуже м’які шиплячі <span style='color: blue'>[ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ]</span>, записуються українськими напівпом’якшеними шиплячими <span style='color: red'>'''ш''', '''дж''', '''ч'''</span>.
|}
 
== Японські системи ==
====Накадзава====
Система транслітерації [[Накадзава Хідехіко|Накадзави Хідехіко]] ([[2009]]) для української мови<ref>中澤英彦. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009. — 頁18—19.</ref>. Створена на основі синтезу систем Поліванова і [[система Гепберна|Гепберна]]. За межами Японії не використовується.
* Бондаренко І., Хіно Т. ''Українсько-японський словник''.&nbsp;— Київ, 1997.
* [http://wwwsoc.nii.ac.jp/nkg/kokusai/2004/kyozaimokuroku.pdf Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.]
*Коваленко О.О. [http://nndiuvi.org.ua/images/book/29.pdf Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз] // [[Збірник наукових праць НДІУ|Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії]]. – К.: ННДІУВІ, 2012. – Т. ХХІХ. – С. 197-215.
 
[[Категорія:Транслітерація]]
82 874

редагування