Юродство: відмінності між версіями

Парадоксальна природа подвигу юродства Христа ради (уявне божевілля з метою викриття зовнішніх мирських цінностей, приховування власних чеснот і привертання на себе зневаги й образ) визначає традиційний набір мотивів житій юродивих: використання цитат з 1 -го Послання до Коринтян ап . Павла ({{Біблія|1 Кор .|1 . :25 , -27 }};{{Біблія|1 3 Кор. |3:18-19 |т=3:18-19}}; 4{{Біблія|1 Кор. |4:10|т=4:10}}) та ін,. які служать свого роду виправданням цього подвигу; орієнтація на візант. Житія [[Симеон Емеський|Симеона Емеського]] та [[Андрій Юродивий Константинопільський|Андрія Юродивого]] як на зразки; протиставлення зовнішнього «нахабства» внутрішньому благочестю; Також юродивому притаманні такі риси: не бажає «слави від людей», має дар пророцтва, дотримується аскетизму, носить лахміття, безмовний, нічого не має, крім свого тіла. Схожість преподобних і юродивих: і ті й інші, прагнучи уникнути людський слави за свої чесноти, біжать від світу, але різними шляхами: якщо преподобні, усамітнювались, йшли у пустелю, то юродиві, залишаючи соціальне життя, здійснювали свій таємний подвиг серед людей, приховуючи справжнє служіння за маскою вдаваного безумства. Юродивий, як правило, не подвизається в рідному місті чи селі.