Егуд Ольмерт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 59:
У 2006 вибраний спадкоємцем [[Шарон Аріель|Аріеля Шарона]] на посаді лідера партії [[Кадима]], а також став виконуючим обов'язки прем'єр-міністра аж до виборів. Його партія одержала більшість місць у парламенті й сформувала наступний уряд на чолі з Ольмертом.
 
== Прем'єр-міністр ==
4 травня 2006 Ольмерт представив кнесету новий коаліційний уряд. Ольмерт обійняв також посаду міністра зайнятості та соцзабезпечення. Передбачалося пізніше передати цей пост однієї з коаліційних партій.
 
24 травня 2006 Ольмерт був запрошений виступити на об'єднаній сесії Конгресу США. У своїй промові прем'єр-міністр Ізраїлю підтвердив прихильність плану одностороннього відступу в разі неможливості досягти угоди з владою Палестинської автономії. 4 червня 2006 Ольмерт оголосив про майбутню зустріч з главою Палестинської автономії [[Махмуд Аббас|Махмудом Аббасом]] з приводу програми «Дорожня карта».
 
Після [[Друга Ліванська війна|Другої Ліванської війни]] 2006 популярність Егуда Ольмерта різко впала. Опитування громадської думки показали, що найбільшою популярністю користується керівник опозиційної партії «Лікуд» [[Біньямін Нетаньягу]].
 
Ольмерт не виключив можливість військової атаки проти Ірану. Він назвав злочинними заклики іранського президента [[Махмуд Ахмадінежад|Махмуда Ахмадінежада]] знищити державу Ізраїль.
 
У квітні 2007 після опублікування проміжного звіту комісії з розслідування підсумків Другої Ліванської війни популярність Ольмерта впала до рекордно низького рівня (за матеріалами опитувань громадської думки та ізраїльського телебачення). Набрав обертів рух за його відставку. Так, 2 травня 2007 з такою вимогою виступили лідер парламентської фракції партії «Кадіма» [[Авігдор Іцхакі]] і міністр закордонних справ [[Ципі Лівні]]. Лише більше року потому, 30 липня 2008 , Ольмерт оголосив, що подасть у відставку з поста прем'єр-міністра після того, як буде обраний новий лідер партії «Кадіма».
 
17 вересня 2008 на виборах голови партії «Кадіма» було обрано нового лідера партії — Ципі Лівні, і 21 вересня 2008 на засіданні уряду Ізраїлю Ольмерт оголосив про свою відставку, зберігаючи виконання обов'язків прем'єра до формування нового кабінету. 26 жовтня 2008 новий обраний лідер правлячої партії «Кадіма» Ципі Лівні відмовилася сформувати новий уряд, не заручившись підтримкою більшості депутатів [[кнесет]]у, що продовжило Ольмерту виконання обов'язків глави уряду до дострокових виборів в ізраїльський парламент, які відбулися 10 лютого 2009.
 
У травні 2012 року на міжнародній конференції газети «[[Джерусалем пост]]» у США, Ольмерт заявив, що, на його думку, вина за його відхід з посади прем'єр-міністра лежить на «правих, месіанськи налаштованих багатьох американських євреях, які влаштували проти нього кампанію цькування за те, що він сприяв мирному процесу [у відносинах] з владою Палестини».
 
== Звинувачення в корупції ==
У березні 2014 Егуд Ольмерт був визнаний винним<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/03/140331_hk_olmert_israel.shtml Екс-прем'єра Ізраїлю Ольмерта визнали винним у хабарництві]</ref> у хабарництві за гучною справою, яка призвела до його відставки 2008 року. Ольмерта звинувачували у отриманні хабарів в процесі будівництва престижного житлового комплексу в [[Єрусалим]]і, коли він обіймав посаду мера міста. Йому пред'являли звинувачення і у низці інших корупційних справ, за якими його у підсумку виправдали. Сам він своєї провини не визнає.