Костобобрів: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Ilyaroz (обговорення | внесок)
доповнення, оформлення
Рядок 1:
{{Село України
| назва = Костобобрів
| область = {{Чрн}}
| район = [[Семенівський район (Чернігівська область)|Семенівський район]]
| рада = [[Костобобрівська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 7424783001
| зображення =Church by Kuchma.jpg
| зображення_розмір =
[[Файл: Church by Kuchma.jpg | thumbзображення_підпис | left | 260px |= Свято-Данилівська [[церква]], побудована [[Президент]]ом України Кучмою Л. Д., замість згорілої - дерев'яної]]
| розташування =
| mapx =
Рядок 23 ⟶ 26:
| ref-висота =
| водойма = Коста
| адреса = 15443, Чернігівська облс., Семенівс ький р-н, с.Костобобрів, вул. Заложок, 2 ,; тел. 2-55-49
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=28.03.2014&rf7571=41117 Костобобрів]
| прапор = Flag Kostobobriv.jpg
| герб = Gerb Kostobobriv.jpg
Рядок 34 ⟶ 37:
| відстань ст = 6
}}
'''Костобобрів''' — [[село]] в Україні, [[Семенівський район (Чернігівська область)|Семенівському районі]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Орган місцевого самоврядування — [[Костобобрівська сільська рада]].
[[Файл: Church by Kuchma.jpg | thumb | left | 260px | Свято-Данилівська [[церква]], побудована [[Президент]]ом України Кучмою Л. Д., замість згорілої - дерев'яної]]
[[File:Pamiatka o Kuchma.jpg|thumb|left|260px|Памятний камінь про будівніцтво церкві Презідентом України Леонідом Кучмою]]
[[File:Деревянная Вознесенская церковь в селе Костобоброво.jpg|thumb|left|260px|Дерев'яна Вознесенська церква, спалена комуністами за часів Радянського союзу]]
 
Населення становить 820 осіб.
'''Костобобрів''' — [[село]] в Україні, [[Семенівський район (Чернігівська область)|Семенівському районі]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Населення становить 820 осіб. Орган місцевого самоврядування — Костобобрівська сільська рада. Розташоване за 5 км від кордону з Російською Федерацією, над річкою [[Коста (притока Десни)|Костою]]. За переказами назва походить від річки Коста, в якій водилося велика кількість [[бобер|бобрів]]. <ref>У давньоруському епосі «Велесова книга» згадується плем'я костобоков-союзників слов'ян у V-IX століттях. З історією цього племені можливо й пов'язане заснування села </ref>
 
== Розташування ==
== Історія ==
[[FileФайл:Vid okolitsa Kostobobrov.jpg|thumb|rightleft|300px|Природа біля села Костобобрів]]
Розташоване за 5&nbsp;км від кордону з Російською Федерацією, над річкою [[Коста (притока Десни)|Костою]].
 
'''Костобобрів''' — [[село]] в Україні, [[Семенівський район (Чернігівська область)|Семенівському районі]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Населення становить 820 осіб. Орган місцевого самоврядування — Костобобрівська сільська рада. Розташоване за 5 км від кордону з Російською Федерацією, над річкою [[Коста (притока Десни)|Костою]]. За переказами назва походить від річки Коста, в якій водилося велика кількість [[бобер|бобрів]]. <ref>У давньоруському епосі «Велесова книга» згадується плем'я костобоков-союзників слов'ян у V-IXV–IX століттях. З історією цього племені можливо й пов'язане заснування села </ref>
Засноване в [[XVIII століття|XVIII столітті]] [[козак|українськими козаками]] [[Стародуб]]ського [[полк]]у [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. У XIX - початку XX століття село було волосним центром Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, з двома церквами. За часів Радянського Союзу одна з церков (дерев'яна) була спалена, а в іншій була розміщена Костобобрівська середня школа.
 
== Історія ==
Засноване в [[XVIII століття|XVIII столітті]] [[козак|українськими козаками]] [[Стародуб]]ського [[полк]]у [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. У XIX -&nbsp;— початку XX століття село було волосним центром Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, з двома церквами. За часів Радянського Союзу одна з церков (дерев'яна) була спалена, а в іншій була розміщена Костобобрівська середня школа.
 
== Костобобрів як волосний центр ==
[[FileФайл:Деревянная Вознесенская церковь в селе Костобоброво.jpg|thumb|left|260px200px|Дерев'яна Вознесенська церква, спалена комуністами за часів Радянського союзу]]
 
За даними на [[1859]] рік у власницькому селі [[Новгород-Сіверський повіт|Новгород-Сіверського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] мешкало {{formatnum:1413}} {{МНОЖИНА:1413|особа|особи|осіб}} (688 чоловічої статі та 725&nbsp;— жіночої), налічувалось 197 дворових господарств, існували православна церква й бурякоцукровий завод<ref>{{ЧГ-СНМ-1859|2033}}</ref>.
У [[XIX]] - початку [[XX]] століття село було [[волость|волосним]] центром Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії. У Костобобрівску волость входили такі поселення: [[село]] [[Олександрівка (Семенівський район) |Олександрівка]] (мала 33 [[двор]]а, в яких мешкало 109 чоловіків і 141 жінка), село [[Архипівка (Семенівський район)|Архипівка]] (153 двори, в яких мешкало 429 чоловіків і [[469]] жінок), село Будка Вороб'ївська(152 двори, в яких мешкало 456 чоловіків і 458 жінок), село [[Вороб'ївка (Новгород-Сіверський район) |Вороб'ївка]] (316 дворів, в яких мешкали 932 чоловіки і 959 жінок), село [[Галаганівка (Семенівський район)|Галаганівка]] (84 двори, в яких мешкали 292 чоловіки і 275 жінок), село Гремячка (26 дворів, в яких мешкало 87 чоловіків і 89 жінок), село Залізний Міст (167 дворів, в яких мешкали 532 чоловіки і 518 жінок), село Костобобрів (394 двори, в яких мешкало 1226 чоловіків і 1254 жінки), село Леонівка (89 дворів, в яких мешкало 245 чоловіків і 244 жінки), [[Чайкине (Новгород-Сіверський район)|Чайкині хутори]] (21 двір, в яких мешкало 30 чоловіків і 39 жінки).<ref>Календар Чернігівської губернії на 1893 р. - Чернігів, 1892. - С. 84, 86, 91, 96, 97, 100, 107, 118, 122, 162; Календар Чернігівської губернії на 1894 р. - Чернігів, 1893. - С. 63.</ref>
 
Станом на [[1886]] у колишньому власницькому селі, центрі [[Костобобрівська волость|Костобобрівської волості]] мешкало {{formatnum:1606}} {{МНОЖИНА:1606|особа|особи|осіб}}, налічувалось 316 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, 3 вітряних млини, цегельний завод<ref>{{ВВСЕР-3-1885|104}}</ref>.
За станом на [[1889]] рік, в Костобобрівській волості мешкали 9233 жителі, з них 9021 - [[православ'я|православного віросповідання]], 202 - [[євреї|єврея]], 10 - [[католики|римо-католиков]]. Волость складалася з 11 сільських громад, відносилася до 2-го відділення поліції й була підпорядкована земському начальникові 5-ої ділянки.
 
До складу Костобобрівської волості входили такі поселення:
У [[1897]] - [[1901]] роках біля села було прокладено залізничну колію [[Новозибків]]-Пирогівка. Тоді ж було побудовано [[залізнична станція|залізничну станцію]] "Костобобр". Ініціатором будівництва цієї гілки залізниці був Косович А.Н.- капітан 2-го рангу у відставці, [[земський начальник]], мешкав у своєму родовому маєтку поблизу села Галаганівка. У [[1900]] році [[пристав]]ом поліції 2-го відділення Новгород-Сіверського [[повіт]]у, який мешкав в с. Костобобрів, був [[колезький секретар]] Матисик И.Г. [[Волосний старшина|Волосним старшиною]] Костобобрівської волості - відставний [[унтер-офіцер]] Завацький П.Х., писарем при нім - [[селянин]] Куциба П.Н. До складу Костобобрівського [[Волосний суд|волосного суду]] входили: запасний унтер-офіцер Супроненок С.К. (голова), судді - запасний єфрейтор Бєлаш А.А., селяни Асадчий Т.Н. і Андросенок Н.С. У [[1901]] році начальником поштово-телеграфного відділення в селі Костобобрів був [[колезький секретар]] Пагельс П.И.<ref>Календар Чернігівської губернії на 1902 р. - Чернігів, 1901. - С. 111, 112, 114, 119; Календар Чернігівської губернії на 1903 р. - Чернігів, 1902. - С. 113, 114, 116, 122, 169.</ref>
* [[село]] [[Олександрівка (Семенівський район) |Олександрівка]] (мала 33 [[двор]]а, в яких мешкало 109 чоловіків і 141 жінка)
* село [[Архипівка (Семенівський район)|Архипівка]] (153 двори, в яких мешкало 429 чоловіків і [[469]] жінок), село Будка Вороб'ївська(152 двори, в яких мешкало 456 чоловіків і 458 жінок)
* село [[Вороб'ївка (Новгород-Сіверський район) |Вороб'ївка]] (316 дворів, в яких мешкали 932 чоловіки і 959 жінок)
* село [[Галаганівка (Семенівський район)|Галаганівка]] (84 двори, в яких мешкали 292 чоловіки і 275 жінок)
* село Гремячка (26 дворів, в яких мешкало 87 чоловіків і 89 жінок)
* село Залізний Міст (167 дворів, в яких мешкали 532 чоловіки і 518 жінок)
* село Костобобрів (394 двори, в яких мешкало 1226 чоловіків і 1254 жінки)<ref>{{АК-ЧГ-1892|118|1110}}</ref>
* село Леонівка (89 дворів, в яких мешкало 245 чоловіків і 244 жінки)
* [[Чайкине (Новгород-Сіверський район)|Чайкині хутори]] (21 двір, в яких мешкало 30 чоловіків і 39 жінки)<ref> Календар Чернігівської губернії на 1894&nbsp;р.&nbsp;— Чернігів, 1893.&nbsp;— С. 63.</ref>
 
За станом на [[1889]] рік, в Костобобрівській волості мешкали 9233 жителі, з них 9021 -&nbsp;— [[православ'я|православного віросповідання]], 202 -&nbsp;— [[євреї|єврея]], 10 -&nbsp;— [[католики|римо-католиков]]. Волость складалася з 11 сільських громад, відносилася до 2-го відділення поліції й була підпорядкована земському начальникові 5-ої ділянки.
У [[1924]] році секретарем Костобобрівського волосного [[Виконком|виконавчого комітету]] працював Василенко К.Ф. У [[1926]] році волость було ліквідовано і село Костобобрів увійшло до складу Семенівського району.
 
[[FileФайл:Pamiatka o Kuchma.jpg|thumb|left|260px200px|ПамятнийПам'ятний каміньзнак про будівніцтвобудівництво церкві ПрезідентомПрезидентом України Леонідом Кучмою]]
У [[1897]] - [[1901]] роках біля села було прокладено залізничну колію [[Новозибків]]-Пирогівка. Тоді ж було побудовано [[залізнична станція|залізничну станцію]] "«Костобобр"». Ініціатором будівництва цієї гілки залізниці був Косович А. Н.- капітан 2-го рангу у відставці, [[земський начальник]], мешкав у своєму родовому маєтку поблизу села Галаганівка. У [[1900]] році [[пристав]]ом поліції 2-го відділення Новгород-Сіверського [[повіт]]у, який мешкав в с. Костобобрів, був [[колезький секретар]] Матисик И. Г. [[Волосний старшина|Волосним старшиною]] Костобобрівської волості -&nbsp;— відставний [[унтер-офіцер]] Завацький П. Х., писарем при нім -&nbsp;— [[селянин]] Куциба П.&nbsp;Н. &nbsp;До складу Костобобрівського [[Волосний суд|волосного суду]] входили: запасний унтер-офіцер Супроненок С. К. (голова), судді -&nbsp;— запасний єфрейтор Бєлаш А. А., селяни Асадчий Т. Н. і Андросенок Н. С. У [[1901]] році начальником поштово-телеграфного відділення в селі Костобобрів був [[колезький секретар]] Пагельс П. И.<ref>Календар Чернігівської губернії на 1902 &nbsp;р. -&nbsp;— Чернігів, 1901. -&nbsp;— С. 111, 112, 114, 119; Календар Чернігівської губернії на 1903 &nbsp;р. -&nbsp;— Чернігів, 1902. -&nbsp;— С. 113, 114, 116, 122, 169.</ref>
 
У [[1924]] році секретарем Костобобрівського волосного [[Виконком|виконавчого комітету]] працював Василенко К. Ф. У [[1926]] році волость було ліквідовано і село Костобобрів увійшло до складу Семенівського району.
 
== Промисловість і сільське господарство ==
В [[1861]] році в селі було побудовано цукровий завод, який належав князеві Голіцину. На заводі працювало 200 чоловік і вироблялося близько 1 &nbsp;млн пудів цукру.
[[File:Vid okolitsa Kostobobrov.jpg|thumb|right|300px|Природа біля села Костобобрів]]
В [[1861]] році в селі було побудовано цукровий завод, який належав князеві Голіцину. На заводі працювало 200 чоловік і вироблялося близько 1 млн пудів цукру.
 
У селі також працював цегельний завод.
 
== Відомі особистості ==
Згідно з багатьма історичними документами, деякі уродженці села Костобоброва та їх діти зіграли важливу роль в історії Російської імперії, СРСР, Росії і України. Найбільшу міжнародну популярність здобули представники костобобрівської родини Мазеп. Серед них [[Мазепа Ісак Прохорович|Мазепа І. П.]], [[прем'єр-міністр]] [[УНР]] і керівник уряду України у вигнанні, його дочка [[Мазепа-Коваль Галина Ісааківна|Мазепа Г. І.]], художниця-модерніст та ілюстратор.

Найзнаменитішою сучасною представницею родини костобобрівських Мазеп стала донька уродженця села, секретаря комісії [[ООН]] із питань апартеїду та расової дискримінації Мазепи С. Ф. -&nbsp;— [[Політковська Ганна Степанівна|Мазепа Г. С.]], російська журналістка і правозахисниця.

Також відомий в Україні її двоюрідний брат<ref>[http://www.telekritika.ua/daidzhest/2008-10-31/41652 Ілля Політковський: «Світ втратив журналіста, а я&nbsp;— маму»]</ref><ref>[http://old.novayagazeta.ru/data/2011/112/01.html В небе тысячи белых страниц…Родные люди вспоминают Анну Политковскую]</ref> Мазепи Г. С. -&nbsp;— [[Мазепа Микола Миколайович|Мазепа М. М.]], керівник [[Харківський науково-дослідний інститут козацтва|Харківського НДІ козацтва]].
 
<center><gallery caption="Представники [[Костобобрів|костобобрівської]] [[Мазепи|родини]] Мазеп">
Рядок 70 ⟶ 94:
</gallery></center>
 
В селі Костобобрів народилась Кучма П. Т., мати Президента України Кучми Л. Д. ,<ref>Кучма Л.&nbsp;Д. &nbsp;Украина &nbsp;— не Россия. &nbsp;— М:«"Время»", 2003. &nbsp;— С. 348</ref> тут же він закінчив Костобобрівську середню школу.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==
* Бичков А. &nbsp;Ф. &nbsp;Наш рідний край, Семенівщина: Київ, "Техніка, 2000.
* 500 впливових особистостей. Лавреати нагород 1991-20021991–2002. Східно -&nbsp;— Український біографічний інститут, 2002.
* 500 впливових особистостей. Україна: 10 років незалежності. Східно -&nbsp;— Український біографічний інститут, 2001.
 
== Посилання ==
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=20.10.2003&rf7691=5300 Органи місцевого самоврядування України]
* [http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/11697 Погода в селі Костобобрів]
* {{commons-inline|Category:Kostobobrovo}}
 
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Семенівський район (Чернігівська область)}}
{{Новгород-Сіверський повіт}}
 
{{Ukraine-geo-stub}}
 
[[Категорія:Села Чернігівської області]]