Сталагміт: відмінності між версіями

Сталагміти – натічні мінерали й мінеральні аґреґати (найчастіше вапнякові, рідше ґіпсові, соляні), які утворюються в печерах внаслідок того, що мінералізована вода стікає й капає. Ростуть у вигляді стовпчиків і бурульок знизу вгору назустріч сталактитам і нерідко зливаються з ними, утворюючи сталагнат. Найбільшим у світі вважається сталаґміт з печери Лас Вільяс (Куба). Його висота – 63 м. У Європі найбільший сталаґміт – 35,6 м (печера Бузго, Словаччина).

 

Виникають в результаті осідання [[кальцит]]у після випарювання крапель [[Вода|води]].

 

Сталагміти можуть утворюватись на цементній підлозі, однак в природних умовах вони створюються швидше.

 

СТАЛАГМІТ ЛАВОВИЙ — стовпоподібне тіло ефузивної гірської породи невелике за розміром, що ви-никає при фонтануючому виверженні низьков’язкої лави основного складу на остиглу поверхню старого лавового потоку або покриву.