Ігнатій Цетнер: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{однофамільці|Цетнер}}
[[Файл:Ignacy Cetner.PNG|міні|праворуч|200пкс|]]
'''Цетнер Іґнацій''' гербу Пшерова (1728;— † бл. 1800)&nbsp;— польський [[шляхтич]], військовик, державний діяч. Полковник королівських військ.<ref name="ZL">''Z.Lasocki.'' Cetner Aleksander… (†1675)</ref> s. 239 Представник роду [[Цетнери|Цетнерів]]. Син Антонія&nbsp;— старости коритніцького, Анни з Красіцьких, брат цьотечний Іґнація Красіцкі. В 1740&nbsp;р. стрвстав поручником[[поручник]]ом в [[інфантерія|інфантерії]] Міхала Радзивілла. Посол на сейм від галлицькоїГалицької землі у 1756, 581758, 611761&nbsp;р., від Руського в-вавоєводства 1760&nbsp;р., не виступав. Не відомо, за що отримав від Генрика Брюля посаду коркоронного обозного після Вєльгорскі 30 січня 1762&nbsp;р.), орден білогоБілого орлаОрла 3 серпня 1762&nbsp;р.8.62, посаду белз[[белзький во-дивоєвода|белзького воєводи]] 20.3.63 березня 1763&nbsp;р. Мешкав у Краківці, де власноручно працював на городах (без господарського смислу; управителі сильно його обкрадали, він зі сльозами скаржився на це поету Фр. Карпіньскі). З дружиною Людвікою з Потоцьких (донька [[київські воєводи|київського воєводи]] [[Потоцький Станіслав |Станіслава]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy02.html Potoccy (02)] {{ref-pl}}</ref>) не міг дати ради, давав їй право вести самостійну політику (опікувала бунтарів, підтримувала Вессля, Мнішеха проти біскупа Красіньскі). Опортуніст, підтримував Чарторийських під час безкоролівябезкоролів'я, підписав їх лист до Відня та Версалю (квітень 1764&nbsp;р.), голосував за С. А.П-кого, на корон сеймі вніс пропозицію про надання титулу князя для Понятовських. Підписався під Радомською кофедер (23.6.67), після вибуху [[Барська конфедерація|Барської к-ціїконфедерації]] виїхав за угорський кордон. У 1770-171 о. був у Ґданьську. З кінця 1772&nbsp;р. цісарський підданий, з 1775&nbsp;р. ццісарсько-ккоролівський таємнтаємний радник, з 20 березня 1783&nbsp;р.3.83 граф і член стану магнатів1783магнатів. В 1783 маршалок велвеликий коркоронний галичиниГаличини і Володимирії. Для того, щоб втриматись в статусі магната, разом з давніми приятелями (Єжи Оссоліньскі, Потоцькими) видав посвідчення геральдичні, мав транзакцію соляну з Йозефом ІІ. МАвМав РожнівськеРошнівське староство на Київщині, чимало боргів. Задля їх сплати дозволив вирізати ліси Поточчизни, погодився бути слугою слуг для короля С. &nbsp;А.П-кого&nbsp;Понятовского, отримав дозвіл на цесію [[Белзьке воєводство|Белзького воєводства]]. Вітав конституцію 3 травня 1791&nbsp;р.
 
Мав доньку Анну (1764&nbsp;р.)&nbsp;— добре виховану, багату, 4 ррази виходила заміж: Юзеф Сангушко, Казимир Нестор Сапєга, Каєтан Потоцький&nbsp;— староста ужендовський, Кароль Лотарінзький д'Ельбеф і Ламбеск.
 
== Примітки ==
Рядок 9:
 
== Джерела ==
* ''[[:pl:Władysław Konopczyński|W.Konopczyński]].'' Cetner Ignacy h. Przerowa (ur. 1728-ok.1800) // Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1937.- t. III/3, zeszyt 13. s.193-288 193–288 {{langref-pl|}} sS. 238-39.
 
[[Категорія:Цетнери]]