Habeas Corpus Act: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Habeas Corpus Act''' (''Хабе́ас ко́рпус акт'') -&nbsp;— [[закон|законодавчий акт]]<sup>[[:en:Act of Parliament|en]]</sup>, прийнятий [[парламент Англії|парламентом Англії]] [[27 травня]] [[1679]] року, складова частина [[Конституція Великої Британії|Конституції Великої Британії]]. Визначає правила [[тримання під вартою|арешту]] та притягнення до суду [[обвинувачений|обвинуваченого]] в [[злочин]]і, надає суду право контролювати [[законність]] [[затримання]] та арешту громадян, а громадянам -&nbsp;— вимагати початку такої процедури (відомої під латинською назвою [[Habeas Corpus]]).
 
Повна назва закону -&nbsp;— «Акт про краще забезпечення свободи підданих та про попередження ув'язнень за морями»<ref>{{lang-en|An Act for the better secureing the Liberty of the Subject and for Prevention of Imprisonments beyond the Seas}}</ref> (тобто поза межами [[Англія|Англії]]).
 
== Історичні умови прийняття ==
Після [[Реставрація Стюартів|реставрації монархії в 1660 році]] в англійському парламенті поступово утворюються дві протидіючі угруповання -&nbsp;— [[Торі (партія)|торі]], які виражали інтереси короля, придворної аристократії, а також частини [[джентрі]], та [[Віги (партія)|вігі]], які об'єднали представників опозиції: купців, фінансову буржуазію, верхівку джентрі, промислову буржуазію. Значною перемогою вігів у цьому протиборстві став Habeas Corpus Act<ref name="й">[http://pidruchniki.ws/1221090344473/pravo/akt_pro_krasche_zabezpechennya_svobodi_piddanih_pro_poperedzhennya_uvyaznen_moryami_habeas_corpus_act Історія держави і права зарубіжних країн: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л.&nbsp;М. &nbsp;Маймескулов, Д.&nbsp;А. &nbsp;Тихоненков, В.&nbsp;В. &nbsp;Россіхін, С.&nbsp;І. &nbsp;Власенко; за ред. Л.&nbsp;М. &nbsp;Маймескулова. -&nbsp;— X.: Право, 2011. -&nbsp;— 520 с.]</ref>.
 
== Зміст ==
Згідно з цим законом, [[суддя|судді]] були зобов'язані за скаргою особи, яка вважає свій арешт або арешт будь-кого іншого незаконним, вимагати термінового подання арештованого судув суд для перевірки законності арешту або для судового розгляду; [[ув'язнення]] обвинуваченого могло проводитися тільки за пред'явленням наказу із зазначенням причини арешту.
Акт обмежив всевладдя короля і свавілля чиновників у галузі [[кримінальне право|кримінального права]] і [[кримінальне судочинство|судочинства]], проголосив [[Громадянські права#Особиста недоторканність|недоторканність особи]], а також принципи [[презумпція невинуватості|презумпції невинуватості]], законності, оперативності правосуддя.
 
Акт зобов'язував суддів видавати «хабеас корпус» у всіх випадках, за винятком тих, коли підставою арешту було обвинувачення даної особи в [[державна зрада|державній зраді]] або тяжкому кримінальному правопорушенні. Після отримання судового припису (''мандамус''<small>у</small> ) «хабеас корпус», наглядач зобов'язаний був протягом 3-203—20 днів (залежно від дальності відстані) доставити арештованого в суд. У разі затримки судового розслідування закон передбачав [[Застава (запобіжний захід)|звільнення заарештованого під заставу]] (чим не могли скористатися незаможні); це не поширювалося на [[Банкрутство|неспроможних боржників]].
Згідно з цим законом, [[суддя|судді]] були зобов'язані за скаргою особи, яка вважає свій арешт або арешт будь-кого іншого незаконним, вимагати термінового подання арештованого суду для перевірки законності арешту або для судового розгляду; ув'язнення обвинуваченого могло проводитися тільки за пред'явленням наказу із зазначенням причини арешту.
 
Уряду надавалося право припиняти дію актуАкта в надзвичайних випадках, але лише за згодою обох палат парламенту і не більше, ніж на один рік. Цей захід практикувалася в дуже рідкісних випадках, в Англії і [[Шотландія|Шотландії]] він не застосовується з [[1818]] року.
Акт зобов'язував суддів видавати «хабеас корпус» у всіх випадках, за винятком тих, коли підставою арешту було обвинувачення даної особи в державній зраді або тяжкому кримінальному правопорушенні. Після отримання судового припису (''мандамус''<small>у</small> ) «хабеас корпус», наглядач зобов'язаний був протягом 3-20 днів (залежно від дальності відстані) доставити арештованого в суд. У разі затримки судового розслідування закон передбачав звільнення заарештованого під заставу (чим не могли скористатися незаможні); це не поширювалося на неспроможних боржників.
 
Також статті Акта не поширювалися на [[цивільна справа|цивільні справи]].
Уряду надавалося право припиняти дію акту в надзвичайних випадках, але лише за згодою обох палат парламенту і не більше, ніж на один рік. Цей захід практикувалася в дуже рідкісних випадках, в Англії і [[Шотландія|Шотландії]] він не застосовується з [[1818]] року.
 
Але найважливіше, що Акт передбачав відповідальність тюремників і суддів за порушення відповідних статей закону<ref name="й">[http://pidruchniki.ws/1221090344473/pravo/akt_pro_krasche_zabezpechennya_svobodi_piddanih_pro_poperedzhennya_uvyaznen_moryami_habeas_corpus_act Історія держави і права зарубіжних країн: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л.&nbsp;М. &nbsp;Маймескулов, Д.&nbsp;А. &nbsp;Тихоненков, В.&nbsp;В. &nbsp;Россіхін, С.&nbsp;І. &nbsp;Власенко; за ред. Л.&nbsp;М. &nbsp;Маймескулова. -&nbsp;— X.: Право, 2011. -&nbsp;— 520 с.]</ref>.
Також статті Акта не поширювалися на цивільні справи.
 
Але найважливіше, що Акт передбачав відповідальність тюремників і суддів за порушення відповідних статей закону<ref name="й">[http://pidruchniki.ws/1221090344473/pravo/akt_pro_krasche_zabezpechennya_svobodi_piddanih_pro_poperedzhennya_uvyaznen_moryami_habeas_corpus_act Історія держави і права зарубіжних країн: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л.М. Маймескулов, Д.А. Тихоненков, В.В. Россіхін, С.І. Власенко; за ред. Л.М. Маймескулова. - X.: Право, 2011. - 520 с.]</ref>.
 
До Habeas Corpus Act уносилися зміни та доповнення.
 
== Значення ==
Акт обмежив всевладдя короля і свавілля чиновників у галузі карного[[кримінальне право|кримінального права]] і [[кримінальне судочинство|судочинства]], проголосив [[Громадянські права#Особиста недоторканність|недоторканність особи]], а також принципи [[презумпція невинуватості|презумпції невинуватості]], законності, оперативності правосуддя. Це дає змогу вважати його найважливішим конституційним документом в історії Англії поряд з [[Велика хартія вольностей|Великою хартією вольностей]] [[1215]] року. Його значення полягає в кримінально-процесуальних гарантіях від необґрунтованих арештів і таємних розправ.
 
Habeas corpus act став найважливішим документом [[Громадянська війна в Англії|англійської буржуазної революції]], яка призвела до встановлення у політичній системі країни основ парламентаризму[[парламентаризм]]у. Він поклав початок законодавчому обмеженню виконавчої влади в особі монарха і чиновників. Кримінально-процесуальні норми, сформульовані в Акті, є основою кримінального судочинства у багатьох сучасних державах, включаючи західноєвропейські країни, Україну та США<ref name="й">[http://pidruchniki.ws/1221090344473/pravo/akt_pro_krasche_zabezpechennya_svobodi_piddanih_pro_poperedzhennya_uvyaznen_moryami_habeas_corpus_act Історія держави і права зарубіжних країн: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л.&nbsp;М. &nbsp;Маймескулов, Д.&nbsp;А. &nbsp;Тихоненков, В.&nbsp;В. &nbsp;Россіхін, С.&nbsp;І. &nbsp;Власенко; за ред. Л.&nbsp;М. &nbsp;Маймескулова. -&nbsp;— X.: Право, 2011. -&nbsp;— 520 с.]</ref>.
 
== Див. також ==