Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
 
 
Дальший розвиток система співправління отримала після приходу до влади [[Діоклетіан]]а. Тоді найбільш чітко були визначені відмінності між двома титулами - [[Авґуст (титул)|Авґуст]] та Цезар: на чолі держави повинні були стояти два верховних правителі( один Jovius - старший і другий Herculius - з дещо меншими повноваженнями[[повноваження]]ми), однак обидва наділених всією повнотою влади — Авґусти, спадкоємцями та помічниками яких були два молодші співправителі — Цезарі, які по закінченню перебуванні при владі Авґустів перебирали їх повноваження і призначали нових Цезарів та обов'язково їх дружин. Система виявилася не надто стійкою, і до 324 року верховна влада зосередилася в руках однієї людини — [[Костянтин Великий|Костянтина I Великого]]. Він однак не усунув інститут цезарів. Костянтин залишився Авґустом і дав титул Цезаря своїм чотирьом синам, відповідно розділивши імперію на сфери їх відповідальності.
 
Останні Цезарі були призначені наприкінці 4 століття узурпатором [[Магненцій|Магненцієм]], який призначив своїх братів Цезарями та почавши війну з Констанцієм ІІ.
34 223

редагування