Гінзбург Григорій Ісакович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи |
Dgho (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 21:
У день останнього іспиту почалася війна і Григорій добровольцем пішов в армію, хоча мав відстрочку до [[1943]] року і міг бути евакуйований разом з університетом у [[Кизилорда|Кизил-Орду]]. Воював спочатку на [[підводний човен|підводному човні]], а після його затоплення — у [[морська піхота|морській піхоті]]. Потім після важкого поранення — знову повернувся до армії — розвідником у 1-му Московському загоні моряків (з [[1943]] року — 15-я гвардійська бригада), якому довелося захищати серед інших міст і [[Сталінград]]. Тричі тяжко поранений, став [[інвалід]]ом, довго лікувався. Провчився рік у [[ВДІК]], і тоді вирішивши остаточно, що не стане актором, повернувся на третій курс юридичного факультету.
Після завершення навчання Григорій Ісаакович був прийнятий в Київську обласну Колегію адвокатів, а з [[1953]] року — в Київську міську колегію. Останні роки працював у Печерській колегії адвокатів. 55 років в адвокатурі. З його ініціативи свого часу була створена школа судових промов, яку він очолював кілька років. З самого початку заснування [[Спілка адвокатів України|Спілки адвокатів України]] Григорій Ісаакович став одним з її активних членів.
[[Файл:Могила Григорія Гінзбурга.jpg|міні|190пкс|Могила Григорія Гінзбурга]]
Помер [[21 січня]] [[2007]] року. Похований на [[Берковецьке кладовище|Міському кладовищі «Берківці»]].
| |||